Голубеня, -няти, с. 1) Голубенокъ. 2) Ласкательное слово. Ум. голубенятко, голубеняточко. Діточки ж мог, голубеняточки.
Корінний, -а, -е. 1) Корневой, относящійся къ корню.
2) Пряный. корінна. Водка, настоянная на кореньяхъ. В приставках стояла брага, а в бутелях пінна і перцівка, і кропкова, і густа корінна.
Нескреба, -би, об. Неотеса. Ой вийду я за ворота — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба.
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити.
Позапечатувати, -тую, -єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Посторонок, -нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Ум. посторо́ночок.
Похвортунити, -нить, гл. безл. Повезти (кому), удаться.
Разувати, -зу́ю, -єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую.
Снізка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сноза.
2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Cм. снизька, сніз.
Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було.