Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилупати, -па́ю, -єш, гл. Выламывать. Мої двері вилупали. Гол. І. 153.
За́плітка, -ки, ж. Косоплетка. Гол. Од. 60. О. 1862. IV. 8. Cм. кісник. Ум. за́пліточка.
Обдряпувати, -пую, -єш, сов. в. обдряпати, -паю, -єш, гл. Оцарапывать, оцарапать; обдирать, ободрать. Харьк. у.
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Прибрехати Cм. прибріхувати.
Прислужити, -ся. Cм. прислужувати, -ся.
Присукувати, -кую, -єш, сов. в. присука́ти, -ка́ю, -єш, гл. При тканьѣ: прикрѣплять, прикрѣпить къ кромкѣ нити основы. Вас. 171. При шитьѣ: присучивать, присучить. Як шиєш мережку, так нитку до нитки треба присукувати, щоб вузлика не було. Богодух. у.
Споміж нар. Изъ средины, между. Споміж садів видко церков. Федьк.
Тягота, -ти, ж. 1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Черк. у. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика. Камен. у. 2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини. Гол. 3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу. Гн. I. 140.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.