Волость, -тя, ж.
1) Волость.
2) Волостное правленіе.
Голощік, голощок, -щоку, м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. голощоком узяти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. голощоком узятися. Покрыться льдомъ. Земля у цю осінь узялась голощоком.
Доліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Долетать, долетѣть. Хоть високо, невисоко, треба долітати. Долетіти до сонця.
Зато́вкувати, -кую, -єш, сов. в. затовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Приправлять, приправить толченымъ саломъ и зеленью. Жінко, вари, лишень, гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш.
Обрида, -ди, ж. Отвращеніе, омерзеніе. Не згадуй тії халепи людям на обриву.
Опарати, -тів, м. мн. Облаченіе священника.
Піхотою нар. = піхом. Дозвольте, дядечку, кинути у вас коня у дворі, а я пійду піхотою. Душ з двадцять верхи та чоловіка з півтори сотні піхотою.
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Самопихом, на-самопих, нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Лізуть у хату самопихом. Як я до їх піду на-самопих.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі.