Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довгоу́х, -ха, м. = Заєць. Вх. Пч. II. 6.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Небожа, -жа́ти, с. 1) Племянникъ, племянница (ребенокъ). Зайдіть, лишень, то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала. МВ. І. 19. 2) мн. Голубчики, милые. Хтіла б бранцями, небожатами, цілий світ звоювати. Гол. І. 133. 3) мн. Употребляется подобно слову небіж 3. Такий мені, небожата, сон приснився (Алканъ-паша къ янычарамъ и рабамъ). Лукаш. 16. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать... Дознаються небожата, чия на вас шкура!.. Шевч. 212. Ум. небожатко, небожаточко.
Пантохля, -ли, ж. = пантохвель.
Пішки нар. = піхом. Було в мене троє коней, — тепер хожу пішки. Грин. III. 200.
Повидавати, -даю́, -єш, гл. Выдать (многихъ). Чимало дочок повидавав уже заміж. Левиц. Пов. 26.
Приглушувати, -шую, -єш, сов. в. приглуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Оглушать, оглушить. Од жалю і од плачу мов приглушений ходив. Сим. 219.
Червачок, -чка, м. Ум. отъ червак.
Численно нар. Многочисленно.
Щеміти, -млю́, -миш, гл. Щемить. Зуби не боліли і не щеміли. Чуб. І. 125.