Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовночка, -ки, ж. Ум. отъ вовна.
Замурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать.
Куль, -ля́, м. 1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Ном. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив. Г. Барв. 249. 2) Связка камышу. В костер кладуть 30 кіп очерету, а в копі — 60 кулів. Павлогр. у. 3) Палка или конусообразный обрубокъ, употребляемый въ дѣтской игрѣ того-же имени. Ив. 22. 4) Родъ жгута, свернутаго изъ свитки, которымъ бьютъ во время дѣтской игры въ крам. Ив. 43. Ум. кулик.
Мандрі́вний, -а, -е. Странствующій; захожій.
Міду́нка, -ки. Cм. медунка 3.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Нестерпучий, -а, -е. Нестерпимый.
Перепити, -ся. Cм. перепивати, -ся.
Поцокувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ходила погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Прузик, -ка, м. Кузнечикъ. Херс. г.