Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґабзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Позорить.
Допра́вди нар. Дѣйствительно. Я таки доправди дуже втомилась. Чуб.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.
Невважливий, -а, -е. = невважний.
Отемніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть. Годів сім мені було, як я отемнів. Харьк. На старість царь той отемнів і тяжко нудив світом, не бачив, як красуєсь світ зимою, а не літом. Млак. 71.
Поколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Пропѣть въ одномъ или многихъ мѣстахъ колядки.
Таця, -ці, ж. 1) Подносъ. К. МБ. XI. 147. Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті і кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці. К. ЧР. 38. 2) Дика таця. Раст. Senecio umbrosus W. et Kit. Шейк. Ум. тацька, тацечка.
Труснути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Чуб. II. 320.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть. Рудч. Ск. І. 64.
Хапатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю. Стор. МПр. 108. 2)чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці. Ном. 3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Лебед. у. Хапається, як попівна заміж. Ном. № 3154.