Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Заго́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заголи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Обнажаться обнажиться снизу, поднять платье вверхъ.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли.
Зі́мський, -а, -е. = зімовий. Зіма зімська. Такеньки уся зіма зімська перезімувалась.
Крупний, -а́, -е́ = крупкий. Зазнаєши крупного й м'ягкого.
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили.
Приджиджулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися.
Усилувати Cм. усиловувати.
Хвилька, -ки, ж.
1) Родъ карточной игры.
2) Валетъ въ этой игрѣ.
3) Ум. отъ хвиля.
