Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Акура́тний, -а, -е. Аккуратный. Желех.
Героїчний, -а, -е. Героическій. Левиц. Пов. 7.
Завійтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Зазнаться, будучи війтом.
За́рно нар. Завидно. Чи вже йому зарно стам на той стіжок? Рудч. Ск. II. 209.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Моту́зка, -ки, ж. Веревка, тонкая бичевка. Зачепила собі мотузкою за шию (глечик) да й понесла топить. Рудч. Ск. I. 18. Ум. мотузочка.
Неписаний, -а, -е. 1) Не писанный, не написанный. 2) Устный. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7.
Повісмо, -ма, с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. Вас. 200. Чуб. 408. Шух. І. 148. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Рудч. Ск. II. 51. Ум. повісемце. Гол. Од. 36.
Пороскурювати, -рюю, -єш, гл. Раскурить (во множествѣ). Пахучії ладани пороскурювані. Грин. III. 142.
Хопак, -ка, м. У птицы: гребень, хохолокъ. Вх. Уг. 273. Cм. хобот.