Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Граби́телька, -ки, ж. Грабительница. Аф. 367.
Дові́дувати, -дую, -єш, сов. в. дові́дати, -даю, -єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Зайшов гостей довідать. Шевч.
Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.
Злітеплитися, -плюся, -лишся, гл. Согрѣться (о жидкости). Мабуть у сінях вода вже злітеплилася. Черк. у.
Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка. Желех.
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Шевч. 163 Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Радом. у. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров. Мир. Пов. І. 163. 3)св. івана. Раст. = іванок. Вх. Пч. І. 10. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула. Чуб.
Кусі! Cм. кусати.
Підготувати, -ту́ю, -єш, гл. Подготовить.
Пообмивати, -ва́ю, -єш, гл. Обмыть (во множествѣ). Пообшивав ноги. Єв. І. XIII. 12.
Славонька, -ки, ж. Ум. отъ слава.