Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогонич

Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Голотовода, -ди, м. Предводитель голоти, голи, бѣдняковъ. У Кулиша: Сього тверезого голотоводу (Наливайка) опасується вже роздратувати. К. ЦН. 168. Дурний голотовода Ґанжа. К. Бай. 67.
Жу́пище, -ща, с. Яма, гдѣ была соляная копь.
Любасо́к, -ска́, м. Ум. отъ люба́с.
Нахлеськатися, -каюся, -єшся, гл. Налокаться. А що вже собаки нахлеськалися?
Обсяг, -гу, м. Объемъ. Желех.
Палярня, -ні, ж. Винокурня. Вх. Лем. 446.
Позгоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Согласиться (о многихъ).
Попід'їжджати, -джаємо, -єте, гл. = попід'їзди́ти.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
Соромітний, -а, -е. = сороміцький. Шевч. ІІ. 162.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОНИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.