Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогонич

Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Білилечко, -ка, с. Ум. отъ білило.
Крадько, -ка, м. = крадій. Желех.
Латанці, -ців, м. мн. Покрытая заплатами одежда. Радом. у.
Опочити Cм. опочивати.
Пацик, паци́к! цюнка-на!, меж. для призыва свиней. Вх. Лем. 447.
Підсідельний, -а, -е. Подсѣдельный.
Сопух, -ха, м. Зловоніе, испареніе. Угор. Шух. I. 112. Сопухи від сіна душать мене. Ананьев. у. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили. Ананьев. у.
Такой нар. = також. Шейк.
Терпко нар. Терпко. Ум. терпке́нько.
Чорноморка, -ки Черноморка. О. 1862. VI. 87. Ой махнула чорноморка білою рукою: не буде вам, чорноморці, ніколи покою. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОНИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.