Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боляти, (-ляю, -єш? -лю, -лиш?), гл. = боліти. Встрѣчено въ заговорѣ: Сояшниці вітрові.... тут вам не стояти і не боляти. Мил. М. 82.
Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл. 1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Ном. № 9223. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Мет. Викохала, випестила, та й обоє покинули. МВ. І. 153. Викохала свою дівочу красу. Левиц. І. 37. 2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати? Шевч. 11.
Дранти́на, -ни, ж. = дранка. Лежить Ганна на старій дрантині, прикрита старою рядниною. Левиц. І. 75.
Кіпний, -а, -е. . кіпна доро́га Грязная отъ растаявшаго снѣга? Як упаде пошпай (свіжий сніг), та дорога стане кіпною. Шух. І. 81.
Ласій I, -сія, м. Волъ, имѣющій брюхо и конецъ хвоста бѣлые. КС. 1898. VII. 42.
Переламатися, -маюся, -єшся, гл. Переломаться многимъ предметамъ одному за другимъ.
Поодч.. Cм. повідч..
Приїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = приїздити.
Росплистися, -вуся, -вешся, гл. = роспливтися.
Стріскати, -каю, -єш, гл. Сожрать.