Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відслужитися, -жуся, -жишся, гл. Отбыть службу. Пишуть чорним по білому у некрути дати. Нехай пишуть, я не боюся: кінь вороний, сам молодий, дасть Бог одслужуся. Чуб. V. 970.
Ло́сенько, -ка, с. Ум. отъ лось.
Наруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Нарубить. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дровець. Ном. № 10289.
Низькоділ, -до́лу, м. Низменность, низкое мѣсто. За високими горами, десь на низькодолі. Мкр. Н. 12.
Покотело, -ла, с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. Шевч. (КС. 1885. ІІІ. 521).
Понагризати, -за́ю, -єш, гл. Нагрызть (во множествѣ). От бісові миші скільки понагризали. Харьк. у.
Провинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = провинити. Скажи, в чому тобі я провинився? К. Іов.
Розралити, -лю, -лиш, гл. Распахать ралом.
Сапувати, -пую, -єш, гл. = сапати. Сапувать я тобі не буду і полоти не буду. Конст. у.
Черваковий, -а, -е. 1) Принадлежащій червю. 2) Изъѣденный червями. Желех.