Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валниця, -ці, ж. Перекладина, на которой лежатъ концы вала (въ мельницѣ). Черниг. у. Мик. 480. Ум. валничка.
Вилізати, -ваю, -єш, гл. = вилазити. Вх. Лем. 398.
Довговоло́сий, -а, -е. Длинноволосый.
Клинок, -нка, ж. Ум. отъ клин. = клинець 1, 3. Чуб. VII. 432. Забивають з осики клинком. Сніп. 160. Канчук (висить) на клинку! Гол. III. 310.
Консистент, -та, м. Употребляется болѣе во мн. ч. консисте́нти. Польскія войска, стоявшія постоемъ въ Украинѣ. Безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями. К. ЧР. 9.
Крячистий, -а, -е. Покрытый кустами. Крячисте поле. Вх. Лем. 429.
Любо́вний, -а, -е. 1) Любимый. 2) Полюбовный. Могорич — любовна річ. Ном. № 14063. Ум. любо́вненький. Гості ви мої любовненькії, сядьте в мене, побесідуйте. Чуб. V. 575.
Проштовхувати, -хую, -єш, сов. в. проштовха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Проталкивать, протолкнуть.
Селючка, -ки, ж. Жительница села, деревенщина. МВ. І. 25.
Хліборобити, -блю, -биш, гл. Заниматься земледѣліемъ. Деякі чумакують, а більш хлібороблять. Харьк. г.