Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берулька, -ки, ж. = ягня. Вх. Пч. II. 6.
Замордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Замучить на смерть. А титара того... усяк мордували. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть та й запалють. А потім, замордувавши, голову йому одрубали. ЗОЮР. І. 265. Тисячі ще других замордували лютими муками. Стор. МПр. 49. 2) Измучить. Кінь замордований стоїть. Шевч. 32.
Збіржани́к, -ка, м. Извозчикъ. Хар. у. Слов. Д. Эварн.
Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.
Круховий, -а, -е. . крухова сіль Каменная соль. Вх. Лем. 429.
Прочекати, -ка́ю, -єш, гл. Прождать.
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ. Сумск. у.
Семя, мї, ж. Семья. Ум. семейка, сем'їця, семеєчка. Росла я в світлиці при веселій сем'їці. Чуб. V. 119. У нашого Омелька невелика семейка: Сидірко та Нестірко та діток шестірко, та батько та мати, та пас три брати. Н. п. Волч. у.
Середульший, -а, -е. Средній. АД. І. 108. Озоветься менший до середульшого, середульший до старшого. Чуб. V. 847.
Спрягти, -жу, -жеш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140.