Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховодний, -а, -е. Желающій властвовать. Під римські верховодні мрії вовік чола свого не нагнемо. К. ПС. 137.
Вужовий, -а, -е. = вужів. Гол. І. 81.
Окучка, -ки, ж. У охотниковъ: огорожа изъ прутьевъ около утинаго гнѣзда. (для поимки птицы). Радом. у.
Підбичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати. 2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.
Поклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Позаботиться. Робитимеш не для кого, як для себе; любо буде й поклопотатись. МВ. І. 30.
Попихкати, -каю, -єш, гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной.
Трапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. трапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть. О. 1862. V. 106. Трапила й коса на камінь. Федьк.
Ходжай, -джая, м. Ходокъ. З його ходжай не дуже добрий. Борз. у.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
Чорноземний, -а, -е. Черноземный. Н. Вол. у.