Підступати, -па́ю, -єш, сов. в. підступити, -плю́, -пиш, гл. Подступать, подступить, подойти. Ні підступи до його. От тілько що хотів Іван до колодязя підступить, — аж тут як зачхали змії.
Поломно нар. Пламенно. Зорі наче палали, одна зоря поломніш від другої.
Порозсіюватися, -сіюємося, -єтеся, гл. Разсѣяться (во множествѣ).
Приписувати, -сую, -єш, сов. в. приписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Приписывать, приписать. 2) Писать, написать (въ письмѣ). Батько приписав з дому до сина, щоб той приїхав. Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали. А ще од своїх рук листи писав, до Василя Молдавського посилав, а в листах приписував...
Утюпкатися, -каюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ толкотни, отъ работы, связанной съ ходьбой.
Фоса, -си, ж. Ровъ, канава, яма. Коло млина, млина вода фосу ріже. Ой од Хведя до Антона прорізана фоса. Ой у лісі під горіхом викопана фоса.
Харапудитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Пугаться. Що стане царевич до баби під'їжжати, то кінь так харапудиться: хропе та сопе, ніздрями паше.
2) Хорохориться, противиться. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче.
Читець, -тця, м. = читач.
Шквиря, -рі, ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Ось як воно співається!... Не так як ти, мов коза в шквирю. Під дощ, під сніг, під шквирю.
Шмагати, -га́ю, -єш, гл. Стегать, хлестать. Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою шмагає.