Витріщака, -ки, об.
1) Тотъ, кто таращить глаза.
2) Задница.
Гря́нь, -ні, ж. Раст. Lychnis chalcedonica.
Домо́вини, -вин, ж. мн. Обрядовый предъ свадьбой уговоръ относительно числа свадебныхъ гостей, подарковъ и пр.
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Прогноїна, -ни, ж. Трясина.
Пуп'яшечок, -чка, м. Ум. отъ пуп'яшок.
Сліза, -зи, ж. = сльоза. По тобі, милий, гарячая покотилась сліза. слізки пустити. Заплакать Слізки пустила із очей. Ум. слі́зка, слі́зонька.
Справляти, -ля́ю, -єш, сов. в. справити, -влю, -виш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Батько того дурня справив обід за його. Ирод на свої родини бенкет справив. — весілля. Играть свадьбу. Весілля справили як треба. — танці. Устраивать танцы, танцовать. А я в корчмі пю, гуляю, танці справляю. — реготи. Хохотать. Зайдуть чужі люде у хату, — вона з ними хи-хи та реготи справляє. — мовчанку. Молчать, отмалчиваться. Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє.
2) Дѣлать, сдѣлать, купить (объ одеждѣ, снарядахъ, экипажахъ, скотѣ и пр.). То хустку купила, то сорочок справила кілько. Справлю собі колясочку, проїзжати буду. Справив собі пару коней.
3) — гро́ші. Взыскивать, взыскать, получить деньги. Насилу справили гроші.
4) Исправлять, исправить, выправить. І вже! не справить горбатого і могила.
5) Указывать, указать, показать дорогу. Я чув що ти любиш битися.... Небоже! та й справив на свою нагайку дротяну. Це якийсь чорт справив: блудили, блудили, насилу доїхали.
Ткаха, -хи, ж. = ткаля.
Черінь, -ня, м. и ж. 1) Подъ печи. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь.... 2) Платформа надъ сводомъ кухонной печи (между коміном и стѣной). Як черінь гарячий, так треба насипать жита, щоб сохло. 3) Полъ гончарной печи, покрывающій своды. 4) Значительное пространство, покрытое чѣмъ-нибудь. Надибала цілу черінь грибів. 5) черінем сіли. Въ кружокъ сѣли? Чумаки сіли черінем полуднати.