Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зацве́нькати, -каю, -єш, гл. Иронически: заговорить. Наші хлопці і дівчата швидко зацвенькали по ляхівскій. Левиц. І. 159.
Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем. ЗЮЗО. І. 140.
Повчити 2, -вчу, -вчи́ш, гл. Поучить; проучить. Та так тебе повчу, що й до віку не візьмешся за чарку. Кв.
Польща, -щі, ж. Польша. Чуб. V. 35. Не за вас се діялось, — давно колись, як панувала на Вкраїні в-двійзі Польща і Московщина. МВ. І. 137.
Поперекривати, -ва́ю, -єш, гл. Перекрыть наново (во множествѣ).
Попрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = попроситися. А ти б попрохалася, може б і пустили.
Припинка, -ки, ж. = припин. Ледача шкапа скрізь припинки має. Ном. № 10848.
Ригачка, -ки, ж. Рвота.
Смердюк, -ка, м. Вонючій, вонючка. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Ступляти, -ля́ю, -єш, гл. Вступать. Я ступляю в Божий рай. МУЕ. ІІІ. 41.