За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать.
На́взвиш нар. Выше.
Новоселець, -льця, м. Вновь поселившійся, новопоселенець.
Отець, отця и вітця зват. п. отче.
1) Отецъ. По дівонці отець-мати плаче.
2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. От ми й стали коло шляху і шапка познімали.
Полежаха, -хи, ж. Лѣнтяйка, лежебока. Я не яка небудь полежаха.
Полускати, -каю, -єш, гл. Пощелкать (сѣмячки, орѣхи) нѣкоторое время или всѣ.
Управді нар. = справді.