Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зализа́ти Cм. зализувати.
Зужувати, -жую, -єш, сов. в. зузити, зужу, -зиш, гл. Суживать, сузить. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27.
Метани́на, -ни, ж. Суета. Настала після сього велика метанина по селу. Г. Барв. 171.
Мунде́р, мунди́р, -ру и мунду́р, -ра, м. Мундиръ. Ум. мунде́(-и́, -у́)рик, мунде́ (-и́, -у́)рчик, мунду́ронько. Другий в однім мундеричку дріжить увесь. О. 1861. XI. 69.
Надгнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надгни́ти, -нию́, -єш, гл. Надгнивать, надгнить. Желех.
Обвезти, -ся. Cм. обвозити, -ся.
Пиляка, -ки, ж. = пилюга. Ум. пилячка. Дощ зовсім малий, — тіки побризкав пилячку, а землі й не промочив як слід. Екатер. у. (Залюб.).
Потурляти, -ля́ю, -єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. К. ХП. 18. Самітником, та ще й сумним собі живе. Г. Барв. 477.  
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus. Вх. Пч. II. 31.