Волати, -лаю, -єш, гл. Взывать; громко кричать. До Бога серцем жалосне волають. Піду в край пустий, де й плуг не оре, і буду волати: горе мені, горе.
Ей меж. 1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. «Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» 2) Эхъ, нѣтъ. Ей, де там! Оттепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! 3) Эй. Ей, нуте, беріться!
Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
Нововірство, -ва, с. Новое ученіе, слѣдованіе новому ученію. Поспільство... стало взивати ляхами... прозелитів чесько-німецького нововірства.
Об'яснити, -ню́, -ниш, гл. Освѣтить, сдѣлать свѣтлымъ, яснымъ. Москалики степи вкрили, киверями об'яснили, шабельками очорнили.
Озьмінь = узьмінь.
Поинакшати, -шаю, -єш, гл. Измѣниться. Садок сей у вас зараз поинакшав би.
Суперечка, -ки, ж. Ум. отъ суперека.
Ціпкати, -каю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ, нѣкот. птичкахъ).