Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзюркота́ти, -чу́, -чеш, дзюркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Течь съ шумомъ, журчать. Дзюркотіла з гори вода, збігаючи ринвою між кущами. Левиц. Пов. 276. А срібная хвиля.... дзюркотить. К. Досв. 70.
Дї́льце, -ця, с. Ум. отъ діло.
Дово́зити, -во́жу, -зиш, сов. в. довезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Довозить. Найнявся мужик довезти двох жидів у містечко на ярмарок. Рудч. Ск. ІІ. 193.
Колесувати, -сую, -єш, гл. Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок. Котл. Ен.  
Невгавучий, невгавущий Неустанный, неугомонный.
Ощепити, -плю́, -пиш, гл.хату. Положить ощепини. Рк. Левиц.
Підбичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати. 2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Рику-рику! меж., выражающее подражаніе рычанію или реву животнаго. Корівонька рику-рику! Рудч. Ск. І. 50.
Череха, -хи, ж. Шпанская вишня, Prunus Duracina. Желех. Шух. I. 109.