Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віявки, -вок, ж. мн. = витушка. МУЕ. ІІІ. 24.
Галман, -на, м. Бранное слово для мужчины. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Діво́чий, -а, -е. Дѣвичій. Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, як він того хоче. Шевч. 133. Проливав кров червону річками. То не кров, аж дівоча краса. Чуб. V. 7. Дівочий манастирь. Шевч. Діво́ча гімна́зія. Женская гимназія. О. 1861. І. 321. Дівчата з дівочої гімназії. О. 1862. II. 52. Діво́ча кров. Раст. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. І. 111.
Обрізан, -на, м. Обрѣзанный еврей. Рк. Левиц.
Серстінник, -ка, м. = підклад 2. Вх. Зн. 49.
Титаришин, -на, -не. Принадлежащій женѣ церковнаго старосты.
Тростити, -щу́, -сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить. Черк. у.
Туритися, -рюся, -ришся, гл. Гнаться. Бігла лисичка по лісу, турилась за куріпками. Грин. II. 238.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Уночі нар. Ночью. Вдень тріщить, а вночі плющить. Посл. І вночі, і вдень — завше йому ніч. Ном. № 11746.