Варівно нар. = варівко. Варівно з ним (стережіться, бо то злодій або хоче вас бити).
Гірочок, -чка, м. Ум. отъ гірок.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Де-и́нше, нар. Гдѣ нибудь въ другомъ мѣстѣ. Тепер і у Харькові не найдеш сього, і де-инше не згадаєш.
Деклара́ція, -ції, ж. Обьявленіе.
Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Зіпо́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заорать, загорланить, закричать. Криком... зіпонув гайдамака.
Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком.
Упіратися, -раюся, -єшся, сов. в. упертися, упруся, -решся, гл. 1) Упираться, упереться. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь. 2) Упрямиться, заупрямиться, стоять, стать на одномъ. 3) Втискиваться, втиснуться, влазить, влѣзть. Лютий злодій впірається таки та й годі.
Чутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. Чулися молоді жарти. 2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? Чуюся на душі й на тілі, що й я живу.
