Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Остигло й глузи людськії терпіти. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ.
Затопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать ногами, быстро побѣжать.
Здоро́в, здоро́вий, -а, -е. 1) Здоровый. Не треба здоровим лікаря. Дасть він мені раду, бо сам здоров знає, як то тяжко блукать в світі сироті без роду. Будь великий як верба, а здоровий як вода. Чи живі ж вони, чи здорові? — подумав Кобза. Пожеланіе быть здоровымъ является обычнымъ привѣтствіемъ: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Здорова була, дівчино моя! Боже поможи! — Здорові були! бува́й здоро́в, бува́йте здоро́ві! Прощай, прощайте, будьте здоровы. 2) Сильный. 3) Большой, очень большой. Він знає, яке сонце здорове. Ум. здорове́нький, здорове́(́і)се(і)нький. Ув. здорове́зний, здорове́нний, здоровлю́чий. Серед моря стоїть здоровезний млин. Аж суне вовк — такий страшенний та здоровенний!
Красовиця, -ці, ж. Красавица. Що то вже за молодиця була красовиця!
Круговид, -ду, м. Кругозоръ. Чи ви любите гуляти по сім узгір'ї та любувати круговидом.
Моца́рь, -ря́, м. Силачъ. Сідлай мі коня, того моцаря.
На-про́весні, нар. Въ началѣ весны.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину.
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися.
Уповідати, -даю, -єш, сов. в. уповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Уповіж мені ти, поневільний шлюбе, що із тебе за неславонька буде. Зінич застрілив молодого, уповідають.
