Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вікняр, -ра, м. = скляр. Вх. Лем. 399.
Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» ЗОЮР. І. 106. Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Ирій, -рію, м. = вирій. Гуси, гуси білі в ирій полетіли. Шевч. 519. Пташки, що влітку так співали, у ирій вже поодлітали. Греб. 387.
Мажо́рка, -ки, ж. Турецкій табакъ. Чи бач! жид вже насіяв мажорки та вже й пасемкує. Борз. у.
Нам'я́ти Cм. наминати.
Начинати, -на́ю, -єш, сов. в. начати, -чну, -неш, гл. Начинать, начать. Як начнеш постить, то нічого буде хрестить. Ном. № 131.
Підвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. підве́зти́ся, -зуся, -зешся, гл. Проѣзжать, проѣхать по пути на лошади, въ экипажѣ кого либо. Як вони доїхали, я й прошуся, щоб вони мене підвезли. — Сідай отам на задньому возі: і підвезешся, і кобилу панятимеш. Грин. І. 222.
Попрясти, -ду́, -де́ш, гл. Спрясть. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла. Рудч. Ск. II. 44.
Страхів'я, -в'я, с. Ужасъ, ужасы. Я вже бачила усяке страхівя. Полт. у.
Удуд, -да, м. = одуд. Вх. Пч. ІІ. 15.