Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багрина, -ни, ж. Болото, богатое родниками мѣсто. Желех.
Відлічити, -ся. Cм. відлічувати, -ся.
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей. Гн. ІІ. 30.
Єди́н, єдна, -не числ. = один. Єдин гроші складає, а другий мішок шиє. Ном. № 1696.
Згли́бока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41.
Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Кв. І. 57. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. К. ЧР. 156. сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
Пожега, -ги, ж. = пожежа. Щог. В. 32. Левка на пожезі не було. О. 1862. VIII. 10.
Римарчук, -ка, м. 1) Сынъ шорника. 2) Подмастерій у шорника.
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.