Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. Уман. у. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. Міусск. окр. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.  
Ораниця, -ці, ж. Вспаханное поле. Попід тоті ораниці студені криниці. Гол. IV. 489.
Отцей, отця́, отце́, мѣст. = отсей. Ном.
Пообвиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обвиться (во множествѣ).
Посихати, -ха́ю, -єш, гл. Высыхать, засыхать. Грин. III. 297. Ой у степу на долині трава посихає. Чуб. V. 220.
Посуботіти, -тіє, гл. безл. Наступить субботѣ. Е, вже посуботіло, можно скором їсти. Ном. № 541.
Роздобувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздобути, -буду, -деш, гл. Раздобывать, раздобыть. Хліба роздобув. Ном. № 9144.
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом. Кам.-Под. у.
Хан, -на, м. Ханъ. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.
Щиколодка, -ки, ж. Щиколотка. Кіев. Подольск. г.