Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болгар, -ра, м. Болгаринъ. Желех. Cм. бовгар. Ув. болгарище. Левиц. Пов. 143.
Бур'Ян, -ну, м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. Н. п. Ум. бур'янець, бур'янчик. Чуб. V. 1034. Ув. бур'янюка.
Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Гру́дочка, -ки, ж. Ум. отъ грудка.
Дев'ятде́ник, -ка, м. У жителей галицк. покутья: бранное прозваніе мазуровъ, которые будто бы 9 дней послѣ рожденія бываютъ слѣпы. Kolb. I. 21.
Ирховий, -а, -е. = иршаний. Желех.
Передвічній, -я, -є. Предвѣчный. Сієш правду, сієш розум і світ передвічній. К. Досв. 240.
Підпалий, -а, -е. ? Воли великі, гнідої шерсти, аж підпалі. Сим. 213.
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.
Шерстєнник, -ка, м. = підклад 2. Шух. І. 78.