Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідкуватися, -куюся, -єшся, гл. = бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.
Бреніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бриніти. Гол. ІІІ. 313.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Дирли́га, -ги, ж. = Ґирлиґа.
Зата́скувати, -кую, -єш, сов. в. затаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Затаскивать, затащить, куда-нибудь. Собаки десь уже і ягня (зарізане) затаскали. Мнж. 134. 2) = запроторити 2. Тимоху (попа, за кару) затаскали в манастир, та ще й на дев'ять місяців. Св. Л. 300. 3) Занимать, занять притащенными предметами извѣстное мѣсто. Затаскав цареві дровами увесь двір. Мнж. 41.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный. К. Гр. Кв.
Переважувати, -ся, -жую, -ся, -єшся, гл. = переважати, -ся.
Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв.
Приповістка, -ки, ж. = приповість. Приповістка батькова за татарський набіг. Мир. ХРВ. 85.
Сире́ць, -рцю́, м. 1) Ум. отъ сир. Шух. І. 203. Сирцем присипають, в масличко вмочають. Мет. 163. 2) Невыжженный кирпичъ. Екатерин. г.