Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Загруза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. загрузнути и загру́зти, -зну, -неш, гл. Вязнуть, завязнуть, увязнуть. Не громадь, дудку, сіна, бо загрузнеш по коліна. Ном. № 4305. А в той гарбуз москаль загруз. Чуб. V. 1070.
За́парі, -рів, м. мн. = зашпори. Запарі в пальці зайшли. Желех.
Зду́хвина, -ни, ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Прижитний, -а, -е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика... Жалує, жалує, а послі й одвернеться: «що ж? прижитне». Г. Барв. 477.
Спорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Опустѣть. Млин молов, під льодом спорожніло, то й гуготить, як їдеш. Волч. у.
Шапчина, -ни, ж. Шапка, плохая шапка. Желех.