Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. — кирпу. Важничать, задирать носъ. — на що, куди. Намекать на что. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ.
Гра́йворон, -на, м. = Гайворон.
Заззя́ти, -зя́ю, -єш, гл. = засяти. Заззяли стовпи все золотії.
Каландєк, -ка, м. = полукіпок.
Побіда, -ди, ж. Побѣда. Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою.
Пола́, -ли, ж. 1) Пола. Від напасти і полу вріж, а втікай. Під полою, під правою чужу милу держить. Ой вдарила мати об поли руками: діти ж мої, квіти мої, пропала ж я з вами. Взяв за себе панну в самого короля з під поли. 2) Полотнище. Спідниця в сім піл. 3) У кожевниковъ: каждая изъ двухъ боковыхъ частей выдѣланной кожи: средняя часть, самая толстая, назыв. слуп, слупе́ць, а боковыя поли. 4) мн. поли. У обжигателей углей: въ кучѣ дровъ, приготовленной для обжиганія, — нижняя часть, состоящая изъ болѣе длинныхъ и тонкихъ дровъ. 5) Каменная плита. 6) Менструація.
Пострибувати, -бую, -єш, гл. Поскакивать. За нею дві дівчинки пострибують як ті лошатка.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора.
Тошно нар. Тошно, тяжело, тягостно. І добре мені, і тошно мені, аж прихилюся я до вишні. Да не хилися, сосно, бо й так мені тошно.
Цьомкання, -ня, с. Пѣніе птицы крапивникъ, Troglodytes parvulus. Щебече соловейко і своїм голосом криє цьомкання кропив'янки.