Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобрунка, -ки, ж. = бобруниця. Вх. Лем. 393.
Воластий, -а, -е. 1) Зобастый. 2) Имѣющій жирный подбородокъ.
Гомі́вка, -ки, ж. = Гомілка. Вх. Зн. 11.
Горо́дець, -дця, м. Ум. отъ горо́д.
Замигті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Огиднути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. І. 14.
Ополоник, -ка, м. 1) Разливная ложка. Видно між ложками ополоник. Ном. № 7339. 2) Головастикъ. Ном. стр. 293, № 105. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників — чортова тись. Лебед. у. Ум. ополоничок.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш. Вх. Лем. 461.
Хамудь, -дя, м. = мудь 1. Вх. Зн. 38.
Цариха, -хи, ж. = цариця. Убираються їхать до царихи. Чуб. II. 271.