Ваготіння, -ня, с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням.
Гаталай меж., выражающее галопированіе лошади.
Кобила, -ли, ж.
1) Кобыла. Норовиста як кобила. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться.
2) Скамья на высокихъ ножкахъ, употребляемая при мазаньѣ стѣнъ и потолковъ.
3) Скамья или подмостки, на которыхъ наказываютъ кнутами преступниковъ.
4) Бревно, на которомъ кожевники развѣшиваютъ кожу для выработки и для сушки.
5) У горшечниковъ: круглый или кубическій комъ глины, вѣсомъ отъ 8 до 30 пудовъ, составленный изъ слѣпленныхъ вмѣстѣ отдѣльныхъ шаровъ мокрой глины.
6) Названіе шестерки трефъ при игрѣ въ цигана. Ум. кобилка.
На́волоч, -чі, ж. Сволочь, сбродъ.
Постать, -ті, ж.
1) Видъ, фигура, образъ. Дивиться, — шось стоїть на воротях, знайома постать. Святий дух буває в постаті голуба. Вона думала, що то чорт у моїй постаті. Обіясник у моїй постаті ходе.
2) Полоса нивы, занятая жнецами, полольщицами. Ой два сини оре, чотирі молоте, а дванадцять дочок за постать заходе. Підем, матінко, у поле та зеленого жита жати, та займем широкую постать.
3) Всѣ принадлежности къ плугу. Чи в тебе є вся постать? Ум. постатька. Ні з ким буде жита жати. Займем постатьку невеликую. Постатьку маленьку (баштану) пропололи до снідання.
Псинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ псина.
2) Раст. Solanum nigrum L. Cм. пасльон.
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться.
Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы.
Стромлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Втыкаться, вонзаться.
Чайом нар. Притаившись. Там ся за смеречку чайом приховав.