Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арго́нія, арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Ді́дчий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій. Гол. ІІІ. 343. I. 252. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433. Дідчая мати видала, щоб сова зайця імала. Ном. № 6889. Ді́дче ребро́. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.
Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1)кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». О. 1862. IX. 52. Згодили якогось москаля з міста за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64). 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Чуб. V. 873. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу. Зміев. у.
Картник, -ка, м. Картежникъ. Желех. КС. 1892. І. 152.
Оббілувати, -лую, -єш, гл. Снять шкуру. Іван царевич узяв того зайця, оббілував. Рудч. Ск. II. 106.
Перегонити, -ню, -ниш, гл. переганяти.
Під'язник, -ка, м. Служащій для подвязыванія. Ум. під'я́зничок. У мене в скрині той платочок під'язничок, що під'язую зімою. Зміев. у.
Піщак, -ка, м. пт. Anthus, щеврица. Вх. Пч. II. 8.
Побгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Полѣпить, подѣлать. Як побгають перепійці, борону, то тоді садовлять їх у піч. МУЕ. І. 119. Полт. Прихвачусь мерщій до тіста, пироги побгаю. Мкр. Н. 15. 2) Скомкать; сложить (напр. ткань). У нас коники посідлані стояли, у нас жупани побгані лежали. Лукаш. 95.
Поясниця, -ці, ж. Родъ писанки съ поперечной линіей вокругъ. КС. 1891. VI. 364.