Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голубкатися, -каюся, -єшся, гл. = голубитися. Св. Л. 271.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Йой! меж. Ой! ай! Водиці, люде, хоть дробину — водиці — йой — мій Боже, тну! Федьк. І. 54.
Обставати, -стаю́, -єш, сов. в. обстати, -стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать вокругъ, обступить. Сто тисяч турків і татар обстало окопи лядські, мов дітвора дучку. КЦН. 208. 2) Заступаться, заступиться за кого, стать за кого, защищать, защитить. Старшина обстане за ним. Могил. у. 3) Остаться. Тверда зіма впала, постіль непрана обстала. Гол. IV. 406.
Олійниченко, -ка, м. Сынъ олійника.
Підсинювати, -нюю, -єш, сов. в. підсинити, -ню́, -ниш, гл. Подсинивать, подсинить. Десь ти, козачко, синьки купила, що ти собі очі підсинила. Чуб.
Проводити, -джу, -диш, сов. в. провести, -веду́, -деш, гл. Проводить, провожать, провести. Котилася зірка з неба та впала додолу: ой хто мене молодую проведе додому? Проводь, проводь, козаченьку, проводь, не барися. Н. п.
Тупотання, -ня, с. Топотъ.
Учительчин, -на, -не. Принадлежащій учительницѣ. Шейк.
Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42.