Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брамурний, -а, -е.  — камінь Азотная окись кобальта. Вас. 182.
Клебанка, -ки, ж. = клебаня.
Лямпа́рт, -та, м. Леопардъ.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! Ном. та ну бо кажіть! Да говорите же! 2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10. 3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами. Рудч. Ск. І. 78.
Обмовити Cм. обмовляти.
Описувати, -сую, -єш, сов. в. описа́ти, -шу́, -шеш, гл. Описывать, описать. Ой писав же я два дні і дві ночі, закіль описав я личенько й чорні очі. Чуб. V. 35.
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Повипростуватися, -туємося, -єтеся, гл. Выпрямиться (о многихъ). Усі повипростувалися, стоять, як салдати на муштрі.
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Похоронний, -а́, -е́ Похоронный; траурный. І Божий світ сукном похоронним окрився. К. МХ. 35.