Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аба́зь! Cм. союзъ А, 6. Шейк.
Бря́кнути, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Горга́ч, -ча́, м. Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 11.
Догина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. догну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Догибать, догнуть.
Єхи́дство, -ва, с. Ехидство. Мкр. Н. 37. К. Бай. 89.
Зале́вчник, -ка, м. Чека въ оси экипажа. Угор. Вх. Зн. 19.
Нечутно нар. Неслышно.
Притолочити, -чу, -чиш, гл. Притоптать (траву, посѣвы).
Світич, -ча, м. 1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Чужосільський, -а, -е. Принадлежащій другому селу, изъ другого села. Чужосільські левади. МВ. ІІ. 100.