Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишмарувати, -рую, -єш, гл. Смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.
З'єдно́чити, -чу, -чиш, гл. = з'єднати 1. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра, — ти ж бо його ім'я з своїм ім'ям навіки з'єдночив. К. (О. 1861. III. 6).
Карба, -би, ж. Борозда. Уманск. и Гайсин. у.
Маруча́ти, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Вх. Лем. 434.
Порушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. порушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться. Черниг. у.  
Продимлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. продимитися, -млю́ся, -мишся, гл. Прокапчиваться, прокоптиться.
Самопал, -лу, м. 1) Самопалъ, ружье. Вивірився Козубай на війну з ляхами, взяв з собою самопал і лук зо стрілами. Лукаш. 112. 2) Ловушка на медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7.
Скотити, -ся. Cм. скочувати, -ся.
Хробачний, -а, -е. Червивый, изъѣденный червями. Хробачна сливка. Вх. Лем. 479.
Черлений, -а, -е. = червений. Шух. І. 152, 124, 98. А сам (опришок) такий черлений. Федьк.