Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жрець, жерця́, м. Жрець. Жерці і ликторі стоять. Шевч. 607.
Закопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. закопатися, -паюся, -єшся, гл. Закапываться, закопаться, зарываться, зарыться. Дашкович все глибше й глибше закопувався в книжки. Левиц. Пов. 87.
Круховий, -а, -е. . крухова сіль Каменная соль. Вх. Лем. 429.
Кшталт, -ту, м. Образъ, видъ, форма. На кшталт, кшта́лтом (чого́). На подобіе, на манеръ. Почали козаки жити на лядський кшталт із великої роскоші. К. ЧР. 32. Ходили голі... на кшталт циган. Котл. Ен. V. 37. Викопаємо печеру кшталтом зімовника. К. Бай. 112.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його. Рудч. Ск. І. 7.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява. Харьк.
Фраїрка, -ки, ж. Возлюбленная, невѣста. Гол. III. 120. Ум. фраїрочка. Моя фраїрочка.... мене любила. Гол. І. 150.
Хохля, -лі, ж. Жердь, съ привязаннымъ къ ней канатомъ невода, пропуская которую отъ проруби къ проруби подо льдомъ, тянуть неводъ. Вас. 187. Браун. 11.
Шляхетство, -ва, с. 1) Дворянство. 2) соб. Дворяне. Та слухали, як шляхетство навісне гукає. Шевч. 130.