Відправа, -ви, ж.
1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Попи добилися копійки і за одправи принялись. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу.
2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня».
Гідність, -ности, ж. Достоинство.
Зали́заний, -а, -е. 1) Зализанный. 2) Прилизанный. Вертить лисою зализаною головою перед хлопцями. І. 363.
Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Зелі́нка, -ки, ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска.
Курашка, -ки, ж. Курочка. Ум. курашечка.
Лакомство, -ва, с.
1) Лакомство, чревоугодіе.
2) Утѣхи, чувственныя наслажденія. Потурчився, побусурменився для панства великого, для лакомства нещасного. Дума.
3) Алчность, жадность.
Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла.
Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ.
