Біз, бозу, м. = буз.
Кіп, -пу, м. яки́м кі́пом ти міг то учини́ти? Какимъ образомъ, какъ ты могъ. это сдѣлать?
Компанувати, -ну́ю, -єш, гл. Водить компанію. Грицько з Іваном компонували.
Надри́ґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Надергаться, наболтаться ногами. Як повісили запорожці жида, то він надриґався, поки одубів.
Нако́вчити, -чу, -чиш, гл. Наговорить много безъ толку. Пані й почала: й обікрала її стара, і всі хотіли її душі — такого вже наковчила!
Поквилити, -лю, -лиш, гл.
1) Поплакать.
2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).
Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. нар.
Рикати, -ка́ю, -єш, одн. в.рикнути, -ну, -неш, гл. 1) Рычать, рыкнуть. Вовк як рикнув, — збіглось вовків щось із тисячу. 2) Ревѣть, заревѣть. Рикає віл. Теля рикає, а корова десь пішла. Рикнув віл на сім сіл. ) Грозно кричать. Рикає, наче лев.
Сукманич, -ча, м. Старшій въ компаніи древорубовъ, староста ихъ.
Тарахкало, -ла, с. Погремушка, родъ дѣтской игрушки. Ум. тарахкалко, тарахкальце.