Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дійсно нар. = Дійсне.
Жіно́та, -ти, ж. = жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме. Ном. № 13148.
Комонно нар. Конно.
Мсти́тися, мщу́ся, мсти́шся, гл. Мстить за себя, отомщать. Огонь святий мститься, як його не шануєш. Ном. № 10305. Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. Н. Вол. у. То вона метиться на Хведорові за дочку. Мир. Пов. І. 165.
Обношувати, -шую, -єш, сов. в. обноси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Обнашивать, обносить. Обноси мої чоботи, бо на мене вони тісні. 2) Обрывать, оборвать украдкой. фрукты съ деревьевъ. Дітвора всі груші обносила.
Обродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разрѣшиться отъ бремени. Да як вона обродилася, то найшлось троє діток — хлопці. Рудч. Ск. II. 90.
Попідв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подвязаться (о многихъ). Ми високо попідв'язувалися, не позабовтуємсся. Харьк. г.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
Роспрядовитися, -влю́ся, -вишся, гл. О ниткѣ, веревкѣ: раскрутиться. Роспрядовилася нитка. Мирг. у.
Угнічувати, -чую, -єш, сов. в. угніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Вдавливать, вдавить, спрессовывать, спрессовать.