Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відорювати, -рюю, -єш, сов. в. відорати, -рю, -реш, гл. 1) Отпахивать, отпахать. Відорана скиба. Рудан. І. 22. 2) Отрабатывать, отработать пахотой. Херс. г.
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали. Чуб. ІІІ. 408.
Єрепу́д, -да, м. Малорослый, но тяжелый человѣкъ.
Ле́пський, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив я собі недалеко од сього лепського города. Греб. 400.
Мацю́пе́нький, -а, -е. = маціненький. Борз. у. Желех.
Підчихвіст, -хвоста, м. Прохвостъ. Рк. Левиц.
Росклинки, -ків, м. мн. Украшенные рѣзьбой верхніе концы столбовъ по обѣимъ сторонамъ дверець, ведущихъ на крыльцо. Шух. І. 105.
Телячки, -чок, -чків? Молочные зубы. Шейк.. Cм. телячі зуби.
Терпен, -на, -не. Претерпѣвшій. Хто терпен, той спасен. Чуб. 1. 298.
Тоя, то́ї, ж. Раст. a) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. I. 109. Aconitum variegaturn. Лв. 96. б)польова. Geranium sanguineum. Анн. 156. в)лісна. Lysimachia vulgaris. Лв. 100. У городі зіллє-зілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя. Гол. Тою, одолан і бідрич над Прутом вважають за помічні від мору. Ном.