Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Вирізування, -ня, с. 1) Вырѣзываніе. 2) Особый способъ ажурнаго вышиванія. Шити вирізування. Вас. 193. 3) Украшеніе деревянныхъ предметовъ вырѣзываніемъ орнаментовъ. Шух. І. 306.
Геть меж. и нар. 1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Ном. № 8765. Іди ж собі геть. Рудч. Ск. II. 7. Во мн. числѣ — гетьте. 2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. Н. п. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить. Шевч. 633. 3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Лукаш. 109. Загнали лишків геть аж за Вислу. Лис. 4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть. Г. Барв. 303. 5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. К. ЧР. 82. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався. Греб. 362.
Заторохкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Загрохотать, застучать.
Зумитися Cм. зумлятися.
Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Підтягач, -ча, м. Ремень, которымъ сапожникъ притягиваетъ матеріалъ къ колѣну. КС. 1890. VII. 101.
Повисушувати, -шую, -єш, гл. Высушить (во множествѣ). Такий же вітер гарний: де була вода — скрізь повисушував. Харьк. г. У такому то городі усю воду повисушував, так що тепер... носять її за 30 та 40 верст. Чуб. II. 388.
Попереконувати, -ную, -єш, гл. Убѣдить (многихъ).
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.