Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Майда́к, ка́, м. ? Заклинаю, проклинаю, запрещаю тя кізяком, майдаком, зайдуком, і псим хвостом, як воротилом. (Заклинаніе водки). Ефим. 23.
Ма́йно́, -на, с. Имущество. І рече Господь до сатани: оддаю тобі в руки все його майно; тільки не касайсь його самого. К. Іов.
Огуритися Cм. огурятися.
Оріхівка, -ки, ж. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Прасолувати, -лу́ю, -єш, гл. Заниматься прасольствомъ.
Приїмище, -ща, с. Пріютъ. Которі порубані, которії в полон взяті, ой там же їм прихилище, сира земля приїмище. Чуб. Т. 1053.
Прикібний, -а, -е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець. Лебед. у.
Стругач, -ча, м. 1) Обыкновеннаго устройства ножъ, которымъ выстругиваютъ предварительно дерево для ложки. Шух. І. 247. 2) Родъ лопатки для чистки дорожекъ. Щоб ти мені до обіда всі дорожки вичистив у садку. — Добре, я вичистю, зробіть мені тільки такий стругач, як дорожка завширшки. Чуб. II. 223.
Тітуня, -ні, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітуньця.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. Ном. № 5362. 2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Ном. № 707. Широкеє поле. Чуб. III. 241. Широкая нива. Чуб. III. 251. 3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький. Чуб. V. 134.