Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту, і хліб.
Гуса́к, -ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Джиґе́ли, -ґел, ж. мн. Ляжки.
За́морозок, -зку, м. Первый осенній морозъ.
Натякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Я йому разів зо два натякував. Він оце йому про гроші натякував. Каневск. у.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Придатний, -а, -е. Годный, пригодный; способный. Хлопець дуже розумний і до всього придатний.
Розмаювати, -юю, -єш, сов. в. розмаяти, -маю, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Повій, вітре, вгору, повій по розгону, розмай русу косу по червонім поясу, розмай по волосині, як жито по колосині. А я тую хмару рукавом розмаю.
Схапати, -па́ю, -єш, гл. Схватить. Облизня схапати.
2) схапати на живу нитку. Наскоро сдѣлать.