Вербник, -ка, м. Вербовая роща.
Доро́жній, -я, -є. Дорожный, находящійся въ дорогѣ.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать.
На́ї́док, -дку, м. 1) Яство. Перед дівчиною напитки, наїдки. 2) Насыщеніе. на́ї́дку, як з хро́ну. Этимъ нельзя наѣсться. По кавунах малий наїдок. Не ходиться о наїдок, але о покушання.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка.
Особисто нар. Лично.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди.
Поприрівнювати, -нюю, -єш, гл. Тоже, что и прирівняти, но во множествѣ.
Сцикавка, -ки, ж. = сікавка 1.
Упирь, -ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п'ють.