Видирати, -раю, -єш, сов. в. видерти, -деру, -реш, гл.
1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає.
2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Вовкові барана з горла не видереш.
3) Брать, взять изъ птичьяго гнѣзда или звѣриной норы яйца или дѣтенышей. Не видирай ластівок — гріх. Видрали лисенят. То-же о доставаніи раковь изъ ихъ норъ. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо з-під круч.
Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Їжно нар. Сытно, достаточно пищи. Хоч не їжно, так уліжно.
Непокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Безпокоить, тревожить.
Несвідомо нар.
1) Не зная; безъ вѣдома.
2) Безсознательно.
Поважати, -жаю, -єш, гл. Уважать, чтить. Ой поважай стару матір, хоч вона й не рідна. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ей шати мої, шати! пийте, гуляйте: не мене шанують, бо вас поважають.
Поганкуватий, -а, -е. 1) Плоховатый.
2) Невзрачный, некрасивый. Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива.
Получчати, -чаю, -єш, гл. Улучшиться, сдѣлаться лучше. Упивались і чужої, і своєї крови, а получчали?
Порть, -ті, ж. = порт 1.
Розмаяний, -а, -е. Развѣвающійся. З розмаяними косами, в вінку з конвалій бігла вона.