Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.  
Нама́лі и на́маль, нар. Маловато. Намалі вже стало люду. О. 1862. IV. 87. У нашому селі намаль землі. Харьк. у.
Насолоджувати, -джую, -єш, сов. в. насолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Наслащивать, насластить.
Обложитися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = обікластися 1. Стань, каже, серед церкви, обложись вальками і возьми з собою торбинку груш. Рудч. Ск. II. 29. Зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади. Мир. ХРВ. 8. 2) Окружить себя. Обложився дітьми, як дід онучами. Ном. № 9185.
Обсівне, -но́го, с. То, чѣмъ обсівають молодого и поїзжан. Cм. обсівати. МУЕ. III. 113.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Покарлючити, -чу, -чиш, гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені? Харьк. у.
Попаски нар. 1) Пася, пасясь на ходу. Сим. 197. Отара попаски попхалась навманя. Греб. 381. Вівці... роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю. Мир. ХРВ. 50. 2) Осторожно. Кішка іде попаски. Борз. у.
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Пугарчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пугарь. 2) Рюмка. Шух. І. 307.