Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бавити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошее та кучеряве своє маленькеє внуча. Шевч. 424. 2) Удерживать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте. О. 1862. IV. 27. 3) = бавитися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Камен. у. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе? Федьк. І. 25.
Низькостеблиця, -ці, ж. О капустѣ: съ короткимъ стеблемъ, съ кочнемъ, сидящимъ низко при землѣ. Капуста моя низькостеблиця. Грин. III. 229.  
Пайка, -ки, ж. Паекъ, часть. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Як зароде Бог гліба, то й ваша пайка буде, хоч і не орали-сте. Камен. у.
Православницький, -а, -е. Относящійся къ православному, ему принадлежащій. Царство православницьке московське. К. МБ. II. 135.
Стишка нар. = стиха 2. Знишка та стишка. Ном. № 3037. Так як та свиня: стишка мішки рве. Ном. № 3038.
Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Тира, -ри, ж. То-же, что и котець 1, но большихъ размѣровъ. Браун. 16.
Убування, -ня, с. 1) Обуваніе. 2) Обувь. 3) Убываніе. Ум. обуваннячко. Ні по чому не спізнаю (милу), лем по вбуваннячку. Гол. IV. 503.
Уривати II, -ваю, -єш, сов. в. урити, урию, -єш, гл. Зарывать, зарыть.  
Чиншовик, -ка, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.