Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волотистий, -а, -е. Колосистый (о просѣ, овсѣ).
Зані́сно нар. То-же, что и завізно. В млині дуже занісно. Вх. Зн. 19.
За́ткално, -на, за́ткало, -ла, с. Затычка изъ тряпокъ, которой затыкаютъ дымовую трубу вмѣсто вьюшекъ. Чуб. VII. 381. Вас. 193. Бо на парубках шмаття — то міх, то ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Чуб. ІII. 34. Мій верх і заткало. Ном. № 2575.
Зацвірі́нькати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Горобці прилетять, зацвірінькають. МВ. ІІ. 193.
Ізт.. = іст... Cм. ст.
Майсте́рський, -а, -е. Принадлежащій мастеру.
Натоптуваний, -а, -е. 1) Плотно набитый. 2) Плотный, крѣпкій; о человѣкѣ: толстый, плотный. Малий дуб, та натоптуваний. Ном. № 6342. Товста натоптувана жінка. Мир. ХРВ. 65.
Пообвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обвалитися, обвалятися, но во множествѣ.
Увіряти, -ряю, -єш, сов. в. увіри́ти, -рю́, -ри́ш, гл.на ко́го. Довѣрять, довѣрить кому. Всі кріпко на її ввіряли: що було скаже — не минеться. О. 1862. VIII. 13.
Хрімка, -ки, ж. Копытная болѣзнь. Вх. Лем. 479. Cм. хромка.