Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ані́ж, сз. Нежели, чѣмъ. Лучча рілля ранняя, аніж тая пізняя. Н. п.
Божка, -ки, ж. = божіння. Шух. І. 41.
Ворогувати, -гую, -єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Ном. № 13409. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий. К. Псал. 312.
Двіре́ць, -рця́, м. 1) Ум. отъ двір. Стань, матінко, край двірця; іде твоя дочка до вінця. Мет. 173. 2) Дворецъ. 3) Двіре́ць залізни́чний. Вокзалъ желѣзнодорожный.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Поздіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ.
Понадрубувати, -бую, -єш, гл. Надрубить (во множествѣ). Кілочки понадрубувати треба, бо дуже довгі. Харьк. у.  
Пообтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Обтыкать себя (о многихъ).
Самопокора, -ри, ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. К. ЦН. 29 7. В великій тузі і в самопокорі. К. ЦН. 268.
Шпикуляція, -ції, ж. Шпіонство, развѣдки. Післав до бідного на шпикуляцію, ци правда то. Гн. II. 18.