Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безкарний, -а, -е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Гита, -ти, ж. Доска, составляющая 1/8 распиленнаго и расколоннаго древеснаго ствола. Сумск. у. Вас. 148.
Завива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. зави́ти, -ви́ю, -єш, гл. Завывать, завыть. Завив як вовк. Ном. 2382. По козакові вовченьки завили. Чуб. Сердитий вітер завива. Шевч. 26.
Ночувальник, -ка, м. Ночлежникъ, ночевальщикъ. Конст. у.
Одноральський, -а, -е. Генеральскій.
Прищанити, -плю, -пиш, гл. Прищемить. Угор.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ. О. 1862. IX. 119.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. I. 109. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. Левиц. І. 374. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. НВолын. у. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен. Каменец. у.
Чичекати, -каю, -єш, гл. О сорокѣ: кричать. Вх. Пч. І. 15.
Чудно нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Ком. І. 48. Чудно якось діється між нами. Шевч. Засмійсь, аби чудно. Ном. № 12671. Ум. чудненько.