Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виразок, -вку, м. = виразка. У мене виразок зробився на нозі — неначе рана. Новомоск. у. Закрапати треба березівкою виразок. Конст. у.
Дво́рик, -ка, м. Ум. отъ двір.
Закалю́жений, -а, -е. Испачканный въ жидкой грязи. Свиня закалюжена. Зміев. у.
Захолодиты, -дію, -ешъ, гл. = захолонуты.
Звідукі́ль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Рахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Считаться. Махання забиття не рахується. Ном. № 3884. Любімося як брати, рахуймося як жиди. Ном. № 9712. 2) Собираться, намѣряться. Ми рахувалися вже їхати, як вони прийшли до нас.
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея. Прилуцк. у.
Сприскатися, -каюся, -єшся, гл. За брызгаться. На дощечці у млинка фартух прала дівчина, сприскалася рибчина.... Чуб. V. 1117.
Цінціпер, -ру, м. = цмин. Драг. 33.