Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбожниця, -ці, ж. Безбожница. МВ. ІІ. 142.
Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить. Рудч. Ск. II. 30.
Ложник, -ка, м. = ліжник. Гол. Од. 82.
Наспак нар. = навспак. Угор. Наспатися, силюся, спится, гл. Наспаться.
Псити, псю, псиш, гл. Хирѣть, болѣть. Уже ця корова так жила, так псила — поки й здохла. Зміев. у.
П'ятисотник, -ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника. Васильк. у.
Розбештати, -таю, -єш и розбештувати, -тую, -єш, гл. Разбаловать, развратить. О. 1862. І. 72. Оці його могоричі та трахтирі і розбештали. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Роскішний, -а, -е. Роскошный, изобильный, богатый. Роскішна сторона лежала пожарищем. К. Псал. 242.
Спіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. спертися, зіпруся, зіпрешся, гл. 1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. Левиц. Пов. 189. На пужално.... спіратися. Рудч. Чп. 203. 2) Упирать, упереться, заупрямиться. Хтів пан, щоб теперка йшли до нього, так люде сперлися, що треба кукурузи збірати. Камен. у. 3) Спорить, заспорить. Сперся зо мною так, що ну. Черк. у.
Чинка, -ки, ж. Выдѣлка кожъ. Сумск. у.