Баруля, -лі, ж. Берлога. Вовк старий в барулі здох.
Безпересталь нар. = безперестанку. Косили безпересталь сім день.
Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Жури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Як дівчині не журиться, — козак покидає! Жури́тися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братіку-жайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Жури́тися за ким, по ко́му. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? Ой чи журиться отець-мати по мені? Жури́тися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м'ясом, а м'ясо само йде. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є і люльку курить. Не журіться життям вашим.
Підкладання, -ня, с. Подкладываніе.
Прометний, -а, -е. = промітний. Пилип не те, що Зінець: це валюка, ледащо, нікчемний чоловік, а той — то прометний: у його й хлібця посіяно, і по хазяйству пеклується.
Пукарь, -ря, м. Буккеръ. .
Рівнява, -ви, ж. Равнина. З'являлись посеред степової рівняви.
Товщати, -щаю, -єш, гл.
1) Толстѣть.
2) Утолщаться.
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо.