Австрия́т, -та, м. = Австрия́к.
Да́ча, -чі, ж. = Данина. «Годі тобі, пане куме, листи королевські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем.
Джиле́! меж. Крикъ на собакъ въ Черноморіи.
Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса).
Заклика́льниця, -ці, ж. Зовущая, зазывающая. Курица говоритъ о кухаркѣ: Казала я півням і курам-кумонькам, щоб закликальниці мов кобця стереглися.
Кандибити, -блю, -биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб.
Полаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться. Полаялись за масляні вишкварки.
Постарувати, -ру́ю, -єш, гл. Распоряжаться нѣкоторое время въ качествѣ старшаго.
Селезник, -ка, се́лезничок, -чка, м. Ум. отъ селезень.
Ступіти, -пію, -єш, гл. Отупѣть. Чоловік з нудьги зовсім занепав здоровям, ступів якось.