Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виблудитися, -джуся, -дишся, гл. Заблудившись, найти потомъ дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу. Грин. І. 92.
Зави́хтуритися, -риться, гл. безл. Захотѣться сильно и чтобы скоро сдѣлалось желаемое. Завихтурилося іти в наймички. Вас. 213.
Капарити, -рю, -риш, гл. 1) Худо дѣлать, кропать, пачкать. Желех. 2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить. Желех.
Мі́ттюнар. = миттю.
Незвага, -ги, ж. 1) = Зневага. 2) = неувага.
Обдзьобувати, -бую, -єш, сов. в. обдзьоба́ти и обдзюба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Обклевывать, обклевать. Ой надлетіли райські пташеньки, та обдзюбали винограденько. Гол. Всі ягоди на вишні обдзюбали. Греб. 368.
Півняк, -ка, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельви́га. Лохв. у.
Поспати, сплю, спиш, гл. Поспать. Грин. III. 262. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Посл.
Скулитися, -люся, -лишся, гл. Съежиться. Як пес скулився. Чуб. V. 1147.
Хирлявий, -а, -е. = хирний 1 = хирлявий 1. Вх. Зн. 76.