Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бамкати, -каю, -єш, гл. = баламкати. Шейк.
Недосіл, -со́лу, ж. Недосолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові. Ном. № 12381.
Нищити, -щу, -щиш, гл. Разорять, уничтожать.
Пилка II, -ки, ж. Пылинка. Ум. пилочка. Нема муки ні пилочки. Чуб. V. 496.
Повоювати, -воюю, -єш, гл. Побѣдить, одолѣть (воюя). Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось; радяться, як їм того змія повоювати. Рудч. Ск. II. 10. Скажи царю, як не оддасть ще й тепер, то я його войною повоюю і силою царівну візьму. Рудч. Ск. II. 85.
Пооставляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (во множествѣ).
Роспрасувати, -су́ю, -єш, гл. Разгладить утюгомъ.
Тверезо нар. Трезво. К. Бай. 153.
Точитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Точиться на токарномъ станкѣ. 2) Точиться, остриться. 3) Цѣдиться, литься, течь. Чия кров і досі точиться? Стор. МПр. 92. 4) О зерновомъ хлѣбѣ: очищаться на грохотѣ. Із пшениці, що точилась у решетах, милась, поки чистая як сонце й світла становилась. Мкр. Н. 33. 5) Катиться. Точилися вози з гори. Гол. 6) Идти шатаясь, покачиваться, склоняться на одну сторону. Голова йому (п'яному) закрутиться, то він так і точиться. Кв. II. 257. Він собі такий чоловік, — куди хто пхне, туди й точиться. Харьк. г. 7) О времени, дѣйствіи: длиться, тянуться, продолжаться. Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. III. 49). А тим часом розмова точиться та точиться. МВ. (КС. 1902. X. 145).
Цьора, -ри, ж. Неопрятная и безнравственная женщина. Вх. Зн. 78.