Бути, єсьм, єси, єсть и є, єсьмо, єсте, суть, прош.: був, була, було, гл. 1) Быть, существовать. Ти єси син мій. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Дурень їсь, Гриню. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Не єсть ти мені сестра, а єсть ти мені ворог. Не єсть то нас, братця, яничарські кулі в полі постріляли, єсть то нас отцевські й матчини сльози.... побивали. Єсть у тебе гроші? Єсть де сісти, та нікому їсти. Не є кому та донести до милого вісти. Було б не рубати зеленого дуба, було б не сватати, коли я не люба. Як би знала, що покине, — була б не любила. Станемо якось бути на світі, — хоч не жити, дак бути. Було, та загуло. Був, та нема. 2) — за. Быть чѣмъ, въ качествѣ чего. Бути за свідка. 3) — в боці. Выть въ сторонѣ. Cм. ниже: бути в оці. 4) — в гніву з ким. Быть въ ссорѣ, сердиться. Одже я буду в гніву з тим або з другим. 5) — в квіту. Цвѣсти. 6) — в оці. Быть на глазахъ. Тобі добре: ти в боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. 7) — за відомом. Быть въ извѣстности. 8) — з ким. а) Быть съ кѣмъ. Я був там з братом. б) Видѣться и говорить съ кѣмъ. А вже були-сте з батюшкою, коли казав ховати буде? 6) — їден дух з ким. Жить душа въ душу съ кѣмъ нибудь. 10) будь ласка, будь ласкав. Пожалуйста. Ви ж, будь ласкав добродію,.... роспрягайте коній. 11) будь, будь-лі. Нибудь (неопр. част.). Та наклади будь-лі якою, аби вбив козирем. Будь-лі хто надіне свиту, то гарно й дивиться. Будь-лі де. будь-хто. Кто, что нибудь. 12) здоров був, була! Здравствуй! Здорова була, дівчино моя!
Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Замоло́ти, -мелю́, -леш, гл. 1) Замолоть. Млин замолов. 2) Заработать молоньемъ. 3) Обмолоть. Замолов каменя. 4) Заболтать, замахать. Ліг на землю та й замолов руками й ногами. 5) Замолоть, понести вздоръ.
Котити, -чу́, -тиш, гл. Катить. Лід кріпкий, хоч гармати поти. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем.
Неможний, -а, -е. 1) Невозможный.
2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного.
Органистий, -того, м. Органистъ, играющій на органѣ. Я не органистий — не перебіраю.
Посадитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Сѣсть. Брат посадився з тим парубком. 2) Быть посаженнымъ. Сказали б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю.
Славонька, -ки, ж. Ум. отъ слава.
Узяти, візьму, -меш, гл. 1) Взять. Верни моє, візьми своє. Взяла коня за гнуздечку. Як оке мені, козаченьку, раненько ходити? Як візьмеш ти за рученьку, не мусим пустити. Візьмем її додому, нехай вона у нас живе. А із школи його взявши, коня купила. бог його взяв. Онъ умеръ. нехай його лихий візьме. Чортъ бы его взялъ. 2) Достать, добыть, взять. Ми народ не вольний — де нам взяти. 3) Получить. взяти в шкуру. Быть побитымъ, получить порку. Виграв батько справу: взяв у шкуру і додому пішов. 4) Надѣть. Треба сорочку білу взяти. І як прийшов до хати, та взяв білу сорочку та і вмер. 5) Взять, приняться, начать, пуститься, стать. Виймив шабельку, взяв калину рубати. Як узяв він їхати. Тоді він взяв та горобців наслав. Взяла дівчина білі руки ламати. 6) — кого́ (за себе). Жениться на комъ. Люблю я дівчину, треба її взяти. Як заслужиш пару волів і ясну оружину, — яку схочеш, таку й возьмеш молоду дівчину. Яка з тебе хазяйка буде? Та тебе ніхто не візьме за себе. Візьмеш мене за жінку. 7) Охватывать. Юнону взяв великий жах. Кн. Взяла мене журба й туга: зосталася я без друга. узяли його думки та гадки. Сильно онъ задумался. 8) — го́ру. Взять верхъ, побѣдить. 9) — жаром. Бросить въ жаръ. Пропасниця вже морозом перетрусила та взяла жаром. Черномор. 10) — за ні за-що. Ни во что поставить, пренебречь. Взяли сиротину люде за ні за що, люде говорять: «сирота ледащо». 11) — на зуби. Бранить. Питався чорт баби: що о Бозі говорять люде? Славлять, величають! А що о мені? Якось вас дуже на зуби взяли. 12) — натуру. Усвоить привычку. 13) — ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? Та й її, як я візьму на неї ненавість. 14) — свою волю. Дѣлать по своему, какъ себѣ угодно, что хотѣть, то и дѣлать. Ой що узяв Дніпр та свою волю: свої бережечки промиває, а лиманські коси засипав. 15) — у залі́за, у кайдани. Заковать въ цѣпи, въ кандалы. 16) — у ясирь. Взять въ плѣнъ. 17) — шлюб. Обвѣнчаться. Я з Києва повернуся, та й візьму шлюб з тобою. Пішли до церкви і взяли шлюб.
Шеретування, -ня, с. Отдѣленіе шелухи отъ зерна передъ помоломъ.