Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Змарніти, -ні́ю, -єш, гл. Исхудать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном.:№ 6899. За довгий час змарнів, борода одросла. Рудч. Ск. II. 162.
Обашморити, -рю, -риш, гл. = обашпорити. Обашморив другий грунт недалеко од Триполля. О. 1862. V. 9. (Варф. Шевч.).
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. К. ЧР. 62. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня. Чуб. III. 391.
Порібля, -лі, ж. = поребрина. Хотин. у.
Почезнути, -немо, -нете, гл. Исчезнуть (о многихъ). Від диму всі комарі почезли.
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Сим. 228. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. АД. II. 168. Як припустив бігти, — утік. МВ. (О. 1862. І. 104). Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив. Харьк.
Требити, -блю, -биш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало. Лебед. у.
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. Рудч. Ск. І. 209. 2) Брюки, штаны. Угорск. и Гуц. Гол. Од. 66. 82. Ум. убраннячко.