Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
Бурячковий, -а, -е. = буряковий.
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
За́йшлий, -а, -е. Захожій. Це чоловік зайшлий. Н. Вол. у.
Каруца, -ци, ж. 1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565. 2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Шух. І. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. І. 145.
Наплюга́вити, -влю, -виш, гл. Напачкать, нагадить, насквервить, напакостить.
Охляп нар. Безъ сѣдла. О. 1862 X. 111. Сидя охляп на коні. Котл. Ен. III. 30. На коні сидить охляп. Шевч.
Перетрусити Cм. перетрушувати.
Покупка, -ки, ж. Покупка. Зміев. у.
Ушолопати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить. І сторожі не вшолопають, де взялась. ЗОЮР. ІІ. 285.