Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Чуб. V. 312. Відсилають у солому спати. Чуб. І. 175. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо. Чуб. І. 146.
Досуши́ти, -ся. Cм. досушувати, -ся.
Же́стер, -ру, м. = жостір.
Мале́ча, -чі, ж. соб. Малыя дѣти. Конотоп. у.
Молоча, -чі, ж. Молотьба. Молочі у вдови було чимало. Г. Барв. 305. У Пилипівну скрізь зайшла молоча. Кіевск. у.
Мушта́тий, -а, -е. Мохнатый. Александров. у. Мнж. 185.
Ненаситець, -тцю, м. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. 1. 113.
Сусак, -ка, м. Раст. Butomus umbellatus L. ЗЮЗО. I. 115.
Трухлявіти, -вію, -єш, гл. Трухнуть, становиться трухлымъ.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто. Мнж. 92.