Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

примушування

Примушування, -ня, с. Принужденіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМУШУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМУШУВАННЯ"
Відклякнути, -кну, -неш, гл. Отойти (объ окоченѣвшихъ или отмороженныхъ частяхъ тѣла).
Гребі́нниця, -ці, ж. Самое толстое полотно. Подольск. г.
Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Н. п. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Н. п.
Наса́жувати, -жую, -єш, гл. = насаджувати.
Повідьміти, -мі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣдьмой.
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Походящий, -а, -е. Передвижной, переносной. Походящий стіл. Зміев. у.
Проциндрювати, -рюю, -єш, сов. в. проци́ндрити, -рю, -риш, гл. Проматывать, промотать, спустить. Грошей вчора він проциндрив шось не трохи. А.-Арт. (О. 1861. III).
Свірло, -ла, с. = свердел.
Хортовий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борзой собакѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИМУШУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.