Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

примушування

Примушування, -ня, с. Принужденіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМУШУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМУШУВАННЯ"
Бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Виднота, -ти, ж. Свѣтъ, освѣщеніе, ясность. Нехай одчинені двері, — тепла найде в нашу хату. — А од вас видноти в мою, бо в мене темно. Пирят. у. на видноті. На освѣщенномъ мѣстѣ. Ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою. Грин. II. 46.
Відвести Cм. відводити.
Відьомство, -ва, с. Колдовство, чародѣйство. Відьомства у рожденної відьми.... навчилась.
За́мисл, -лу, м. Намѣреніе, умыслъ, замыслъ. Луччий розмисл, як замисл. Ном. № 5835.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні. Черк. у.
Навколі́нці нар. = навколішки.
Порськати, порський. Cм. порскати, порскій.
Пролізти Cм. пролазити.
Хвацький, -а, -е. Молодецкій. Хвацьке запорожське військо викоренили. Стор. II. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИМУШУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.