Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визичати, -ча́ю, -єш, сов. в. визичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ. Аф. 329.
Го́рниця, -ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. Ум. Го́рничка.
Заголо́вний, -а, -е. Заглавный.
Кишенька, -ки, ж. Ум. отъ кише́ня.
Лоба́нець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці. Зміев. у.
Позволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. позволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти; не позволяють вороженьки, ще й рідная мати. Чуб. V. 137.
Покректати, -кчу́, -чеш, гл. Покряхтѣть. Випив, покректав, утерся. Ном. № 2981.
Потягачка, -ки, ж. Потягота, потягиванье членовъ. Яка там тебе потягачка напала? ЕЗ. V. 188.
Ринок, -нку, м. Рынокъ. Я пшениці не жала, ячменю не в'язала: була на ринку, пила мед-горівку. Чуб. V. 124. Ум. риночок. Мет. 281.
Шапка, -ки, ж. 1) Шапка. Чуб. VII. 413. Чорт бери тапку, аби голова ціла. Ном. № 7282. 2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка. Лохв. у. Kolb. І. 63. Шух. І. 166. 3)жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився. Чуб. III. 296.