Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блажитися, -жуся, -жишся, гл. Соглашаться. Оттой блажиться їхать, а ці то не хотять.
Глибоченний, -а, -е. Черезвычайно глубокій. Св. Л. 213. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно. ЗОЮР. I. 311.
Забага́ті́ти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Ном. № 4859. Ой захотіла баба та й забагатіти, підсипала курочку, щоб вивела діти. Чуб. V. 1130.
Заме́люватися, -лююся, -єшся, гл. Завираться. Він уже замелюється. Харьк. у.
Обписати Cм. обписувати.
Оселедець, -дця, м. 1) Сельдь. Хоч посолонцювати оселедцем. Ном. № 12121. 2) Хохолъ, пукъ волосъ на выбритой головѣ. Чуб. VII. 412. Знати їх (запорожців) було... по довгому оселедцю з-під шапки. К. ЧР. 261.
Пиндючливий, -а, -е. Спесивый, важничающій. Вона пиндючлива. Ном. № 2529.
Поручати, -ча́ю, -єш, сов. в. поручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Потоншати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться тоньше. То людина схудне, а дерево не потоншає. Кіевск. у.
Саднути, -дну, -неш, гл. Ударить, дать тумака. Лубен. у.