Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Отвинтить.
Во пред. = в. (Рѣдко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину. Чуб. V. 43.
Деше́вший, -а, -е. Сравн. ст. отъ деше́вий. Болѣе дешевый. Та коли б же то шукати, де хліб дешевший. Кв. II. 22.
Докладне́нько, нар. Ум. отъ докла́дно.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. К. Псал. 252. Закаменій ти, мій язику! Рудан. І. 28.
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Предвік, -ку, м. = передвік. з предвіку. Съ незапамятныхъ временъ. Ой давно, давно, та із предвіку. Гол. IV. 27.
Скота, -ти, ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Мнж. 4, 192. Лисича скота. Грин. II. 342. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Алв. 67. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти. Грин. І. 4.
Спачка, -ки, ж. = сплячка. Лохв. у.  
Ханиця, -ці, ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця. Чуб. І. 121.