Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґреґо́рний, -а, -е = Моторний. Вх. Зн. 13.
Згодли́вий, -а, -е. = згідливий.
Кітва, -ви, ж. Якорь. Ум. кітвиця.
Моро́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Кружиться (о головѣ). Чогось моя головонька морочиться. Чуб. V. 71. 2) Хлопотать, возиться. Морочивсь, морочивсь, нічого не вдіє. Драг. Страх мені не хочеться з старим дідом морочиться. Шевч. 159.
Начавити, -влю́, -виш, гл. 1) Нажать, надавить. 2) Надавить чего (во множествѣ).
Позолочувати, -чую, -єш, сов. в. позолотити, -лочу, -тиш, гл. Золотить, позолотить. Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана. Мет. 26. Голубонько мій, коли б же ти жив, я б твої крила позолотила. Чуб. V. 246.
Проречисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі. Г. Барв. 429.
Роскачати Cм. роскачувати.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки. Шейк.
Товаришитися, -шуся, -шишся, гл. Вступать въ товарищескія отношенія, дружить.