Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баби́зна, -ни, ж. Наслѣдство отъ ба́бки. Ця хата ще моя бабизна.
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Зуб, -ба, м. 1) Зубъ. Добрі ті зуби, що кісіль жують. Посл. А вона тільки зуби зціпила. МВ. ІІ. 38. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Ном. № 125. взяти на зуби кого́. Злословить о комъ. Вас щось на зуби взяли. 2) Зубъ — часть снаряда: зубець колеса, валька для катанья бѣлья, зубъ бороны, рала и пр. МУЕ. III. 17. Шух. І. 154, 228. Чуб. VII. 400. 3) вовчі зуби. Названіе рода писанки. КС. 1891. VI. 379. 4) Родъ пѣсни. Маркев. 34. Сопілка зуба затинала. Котл. Ен. І. 19. Ум. зубик.
Нахарамаркати, -каю, -єш, гл. = нахамаркати.
Необмильний, -а, -е. = неомильний.
Огородник, -ка, м. Огородникъ. Чуб. І. 182.
Перековерсати, -саю, -єш, гл. Перековеркать. Вже вони хоч що, то по своєму перековерсають. Г. Арт. (О. 1861. III. 101).
Позакрівавлювати, -люю, -єш, гл. Окровавить (во множествѣ).
Понатомлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Утомиться (о многихъ).
Хихітня, -ні, ж. Смѣхъ, хихиканіе. Cм. хихіт. хихітню справляє. Смѣется. Конст. у.