Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Вертіння, -ня, с.
1) Вертѣніе.
2) Сверленіе.
Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха.
Здобува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. здобу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. Добывать, добыть что, раздобывать, раздобыть, разжиться на что. Здобувся добре сіромаха. Употребл. по большей части съ предл. на: на кращі почуття і задуми здобутись.
Патякало, -ла, с. Многоглаголивый человѣкъ.
Пестувати, -тую, -єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого.
Повикуповлювати, -люю, -єш, гл. = повикупляти. Як уже дружби і староста повикуповлюють шапки, то виходят на двір.
Покотигорошок, -шка, м. = котигорошок.
Супрягач, -ча, м. = супружник.
Тьоп! меж., выражающее ударъ: хвать! Тьоп його по пиці!