Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благочестя, -тя, с. Православіе. ЗОЮР. І. 69. КС. 1884. І. 166. От у Тройці благочестие, а в нас унія. ЗОЮР. І. 262.
Дзюбу́н, -на́, м. Клюющій.
Лящ, -ща, м. 1) Рыба лещъ, Cyprinus brama. 2) Пощечина. Дати ляща в пику. Ном. № 3852. Як дам тобі ляща я в пику. Котл. Ен. І. 33. А що, іззів ляща? Ном. № 3972. Ум. ля́щик.
Нарамі́нник, -ка, м. Наплечникъ.
Нашкрябати, -баю, -єш, гл. 1) Нацарапать, начесать. Нашкрябав собі руку. 2) Наскресть. 3) Дурно написать.
Причинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Притворяться, притвориться (о дверяхъ, крышкѣ и пр.). 2) Прибавляться, прибавиться. А диви но, кілько причинилося села. Камен. у. 3) — до чого. Содѣйствовать, способствовать, поспособствовать чему, участвовать въ чемъ. Чуб. VI. 99.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Цензорувати, -рую, -єш, гл. 1) Цензировать. 2) Осуждать? Ей, дочко, схаменися! Що тобі такого, що так цензоруєш дітей? Хиба ж ти дідичка сама? Хиба твій батько не піп був? Св. Л. 124.
Чулість, -лости, ж. Чувствительность, нѣжность.
Шинеля, -лі, ж. = шенеля. Москаль скинув шинелю. Рудч.