Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аге́л 2, -лу, м. Круглая небольшая загородка, составленная изъ отдѣльныхъ стѣнокъ плетня и кольевъ, — для помѣщенія части овецъ. [Кубанск.]. О. 1862. V. Кух. 36.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Колінкуватий, -а, -е. Колѣнчатый.
Ми́те́ць, -тця́, м. = метець. Рибалонька, митець усе в воді ловити. Греб. 369. Хлопець ручий і на всі вигадки митець. Св. Л. 159.
Пахмурно нар. Пасмурно. Пахмурно сьогодня. Волч. у.
Пообгороджувати, -джую, -єш, гл. Обгородить (во множествѣ). Г. Барв. 190.
Садовничка, -ки, ж. Жена садовника. Грин. II. 261.
Семянин, -на, об. Семьянинъ, членъ семьи (о мужчинахъ и женщинахъ). Нема одного сем'янина дома. Волч. у. Дак що ж, що ти не семянин, а все таки ти не чужа: ти моя землячка. Г. Барв. 40. Розріжеш яблучко і даси по скибці всім сем'янам: жінці й дітям. Г. Барв. 343.
Узброювати, -роюю, -єш, сов. в. узбро́їти, -рою, -їш, гл. Вооружать, вооружить.
Усправжки, успражки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, серіозно. От же вн вспражки..., а я тільки пожартував. О. 1862. VIII. 24.