Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу.
Камка, -ки, ж. 1) Головной женскій уборъ. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. 2) Морская трава.
Маши́нник, -ка, м. = машинистий. Отто єсть машини бігають, то ті машинники, шо на їх.
Овсянка, -ки, ж.
1) = вівсянка.
2) Раст. Bromus arvensis. L.
Прикривати, -ва́ю, -єш, сов. в. прикрити, -крию, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть. Ой вирву я листочок та прикрию слідочок, щоб по милого мого, по слідочку його всяка птиця не ходила. Нічим грудини прикрити. Не во что одѣться.
Ранок, -нку, м.
1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Я завше Бога прошу з вечора до ранку. що-ранку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ум. раночок.
Сіпом нар. Дергая. Коні везуть сіпом.
Співатися, -ва́юся, -єшся, гл. Пѣться. Пісня сама співалася.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно.
Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ум. хвартуши́нка.