Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор.
Гирчати, -чу, -чиш, гл. = гарчати.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася.
Каламайчатий, -а, -е. Изъ каламайки. Каламайковий пояс. . Червоні або зелені каламайкові пояси.
Обіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать бѣднымъ.
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. От ми й стали коло шляху і шапка познімали.
Попсування, -ня, с. Порча.
Теча, -чі, ж. Теченіе, течь. Теча як з лотоків.
Шальвія, -вії, ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали.
Шкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Прихрамывать.