Дарови́ця, -ці, ж. Даровое, доставшееся даромъ.
Заскоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. заскоро́дити, -джу, -диш, гл. Бороновать, забороновать. Зорали, посіяли... заскородили.
Каплавухий, -а, -е. = капловухий. Чи ба який капловухім!
Квасність, -ности, ж. Кислота.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома.
Підліщки, -ків, мн. = підліски. Cм. підлісок.
Прошевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Пробыть сапожникомъ.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Стрібло, -ла, с. = срібло.
Урадити, -джу, -диш, гл.
1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив.
2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська.
3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить.