Дрібота́ти, -бочу́, -чеш и дріботі́ти, -бочу́, -тиш́, гл. 1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. 2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б'є тропака і дріботить.
Дрімлю́х, -ха, м. = дрімух. Cм. дремлюга.
Жиро́ваний, -а, -е. 1) Избалованный, шалунъ. 2) Инкрустированный.
Забу́ртатися, -таюся, -єшся, гл. Зарыться.
Помертися, мру́ся, мрешся, гл. = померти. Да як же моя головонька помреться, до тогді тобі все гуляння минеться.
Праправнук, -ка, м. Праправнукъ.
Рихтик нар. Совершенно, точь въ точь. Оттакий рихтик, як ти. Вчора бачив коня, рихтик як той гнідий.
Розмагоритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться. От як розмагорився.
Чепа, -пи, ж. Предметъ на днѣ рѣки или пруда, за который зацѣпиться можетъ сѣть, удочка, — напр. корень, столбъ. Туди не закидай невода, там чепа. Днѣпръ.
Штурляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать.