Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болотавка, -ки, ж. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. Н. Вол. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Грин. III. 48.
Зда́лий, -а, -е. = здатний. Желех.
Крім'язний, -а́, -е́ = кремезний. Та чого ніяк, там такий крім'язни́й. Липов. у.
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Ткачування, -ня, с. Ремесло ткача.
Упокій, -кою, м. 1) Успокоеніе, покой. За дурною головою, нема ногам упокою. Ном. № 6682. з упоко́єм. Спокойно, въ покоѣ, въ спокойствіи. Хліб-сіль з упокоєм вічний час уживати. АД. II. 11. 2) Упокой. За упокой душі її псалтирь прочитає. Шевч. 595.
Хапаний, -а, -е. Краденый. Хоч латане, аби не хапане. Ном. № 9685. Віддай, каже жінка, на церкву отой хрест, може він хапаний. Лебед. у.
Широковерхий, -а, -е. Съ широкимъ верхомъ. Вх. Зн. 30.