Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездільний I, -а, -е. Лѣнивый. Я думала: дожду доньки собі помочниці; я тебе дождала єдную, да й ту бездільную. Чуб. V. 1202.
Доро́блювати, -люю, -єш, гл. = доробляти.
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл. 1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Шевч. 174. Списав спину, що й курці нігде клюнути. Ном. № 4016. 2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють. Ном. № 8233.
Мацкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Искать ощупью. Поночі у хаті, а я по лаві й мацкую. Н. Вол. у.
Обпухати, -ха́ю, -єш, сов. в. обпу́хти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть.
Садочок, -чка, м. Ум. отъ сад.
Статочний, -а, -е. = статечний.
Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30. Втішно було мені добре слово почути. МВ. І. 23. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють. Млак. 50.
Чад, -ду, м. Угаръ. Нехай іде з димом і чадом. Ном. № 8380.
Чого 1) Род. пад. мѣст. що. Чи не бажаєш ти чого? МВ. І. 77. 2) Какъ нар. Зачѣмъ, почему, отчего? Чого ви лаєтесь? хиба вас поле засіяно. Ном. № 9230.