Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Очі витріщив, як жировий туз.
2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Гарешт, -ту, м. и пр. = арешт и пр.
Жартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шутить. З Богом нічого жартувати. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. 2) Проявлять любовныя ласки. Жартувала дівчина до зорі, поки стало видно вже на дворі: «Іди, іди, козаченьку, додому, не хвалися, серденько, нікому. Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же! Стала вона ночувать коло його, він давай з нею жартувать.
Зубожений, -а, -е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі?
Ласкавець, -вця, м.
1) Любовникъ (въ пѣснѣ). Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить, за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Ввесь світ сходить, та не найде такого ласкавця.
2) Милостивець, благодѣтель.
3) Раст. Bupleurum rotundifolium.
Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Cм. олійник.
Печалування, -ня, с. Скорбь, печаль.
Пластовень, -вня́, м. Хлопья снѣгу. Сніг іде пластівнями.
Сап, -пу, м. Сопѣніе. З кімнати доноситься сап важкий.
Стрелити Cм. стріляти.