Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Відплата, -ти, ж. 1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Чуб. V. 1016. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати. К. Досв. 61. 2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.
Єги́пет, -пту, м. Египетъ.
Попідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підхилити, но во множествѣ.
Ройовий, -а, -е. Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить. ЗЮЗО. II. 416.
Стрільчик, -ка, м. Ум. отъ стрілець.
Тилинка, -ки, ж. Родъ открытой свирѣли изъ бузины или вербы, безъ боковыхъ отверстій. Вх. Зн. 69.
Торос, -су, м. = тарас. Левч. 42.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл. 1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті. Левиц. І. 478. 2)коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Левиц. І. 139. Cм. тупцювати.
Шмир, -ру, м. Раст. Bromus arvensis. Вх. Лем. 485.