Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випестити, -щу, -стиш, гл. Взлелѣять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну. МВ. І. 35.
Двиготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Двигтіти. Так весь склеп і задвиготів. Драг.
Зани́діти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть.
Пов'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Надѣть на голову повязку, ленту. 2) Окончить связываніе сноповъ. Зміев. у. 3) Образовать завязь. Пов'язались були добре огірки й кавуни, та дощу не було довго, то й в'язь посохла. Волч. у.
Помочити, -чу́, -чиш, гл. Замочить, помочить. Дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170. Скочила, перескочила та хвостик помочила. Ном. № 9878.
Попоїсти, -ї́м, -їси, гл. Поѣсть. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Грин. II. 309. Жінко! та чи нема чого попоїсти? Далебі аж шкура болить, так їсти хочеться. Котл. МЧ. 446.
Попрокидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и прокинутися, но о многихъ. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти. Харьк. Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.
Поразити, -жу, -зиш, гл. 1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у. 2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53.
Увірванець, -нця, м. = увірва. Вх. Зн. 73.
Чиститися, -щуся, -стишся, гл. Чиститься. Почав чиститись і прибіратись. Левиц. Пов. 11.