Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. Желех. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Желех. Він таке (такий) аяйкало.
Боркотати, -кочу, -чеш, гл. = буркотати.
Галасувати, -сую, -єш, гл. Драть гордо, кричать, вопить. Мій дом не улиця, де кожний може галасувати. Левиц. Пов. 269. Жінки, пороспускавши коси, росхрістані і без свиток.... галасували на ввесь рот. Котл. Ен. VI. 52.
Дохо́жий, -а, -е. = дохожалий. Дівка вже дохожа, пора сватати. Борз. у.
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть. Желех.
Невістка, -ки, ж. 1) Невѣстка. 2) мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 21. Вх. Зн. 41. Ум. невістонька, невісточка.
Підборідь II, -роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ. Шух. І. 128.
Позивака, -ки, об. Сутяга. Ну й позивака ж він! Лохв. у.
Посоватися, -ваюся, -єшся, гл. Подви́гаться, посоваться.
Шмалький, -а́, -е́ = смалький. Звенигор. у.