Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гурма́нка, -ки, ж. 1) Большой комокъ овечьяго сыру. Желех. Вх. Зн. 12. 2) = Гуска 2. Желех.
Жи́тний, -а, -е. Ржаной. Житне барошно. житна солома.
Каломутитися, -мучуся, -тишся, гл. = каламутитися.
Майстра́цький, -а, -е. = магистратський. Всі майстрацькі бургомистри. КС. 1882. V. 353.
Облетіти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла. Шевч. 2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло. Рудч. Ск. І. 66.
Пришивка, -ки, ж. Каждый изъ кусковъ сѣти, изъ которыхъ она сшита. Браун. 9.
Проплигати, -га́ю, -єш, гл. Проскакать, пропрыгать.
Смерк, -ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку. Чуб. V. 415.
Сурмач, -ча, м. Трубачъ. К. ЧР. 427. Грин. III. 629. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем. К. ЧР. 65.
Царина, -ни, ж. 1) Застава въ селѣ, ворота при входѣ въ село. 2) Пахатная земля, засѣянное поле. Харьк. Одесс. Угор. Огороженное поле. Вх. Лем. 479. Ум. царинка, цариночка. ЕЗ. V. 230.