Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
В'язільниця, -ці, ж. = в'язальниця. Юрба в'язільниць молодих.
Годиночка, -ки, ж. Ум. отъ година.
Їволга, -ги, ж. пт. иволга. Їволга, їволга! свиню ссала, порося вкрала! (кажуть їволзі). А ти кобилу! — ніби каже їволга.
Інженір, -ра, м. Инженеръ. Французький інженір Боплан. 18.
Мудраге́ль и мудраґе́ль, -ля, м. 1) Умникъ, лукавець, хитрецъ. Мудрагель! куроп'я ззів, а сказав, що само вгризлося. 2) Большая бабочка ночная. Ой не літай, мудраґелю, попід стелю, не пороши миленькому на постелю.
Обхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. обхлюпати, -паю, -єш, одн. в. обхлюпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оплескивать, оплескать, оплеснуть, обдать водой, обрызгать.
Очанка, -ки, ж. Раст. Euphrasia officinalis L.
Помовчати, -чу, -чиш, гл. Помолчать. Помовчи, язичку, кашки дам.
Стоголовник, -ка, м. см. стоголов.