Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати.
Здо́ювати, здо́юю, -єш, сов. в. здої́ти, здою́, здо́їш, гл. Выдаивать, выдоить, сдаивать, сдоить. Царенко зараз здоїв молока.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Отаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть атаманомъ. Мій дід десять год отаманував у Січі. Над сільським людом з його волі отаманує.
Палка, -ки, ж.
1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав.
2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ).
3) Стебель безъ колоса. Ум. палочка.
Передавати, -даю́, -єш, сов. в. передати, -дам, -даси, гл.
1) Передавать, передать. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. — ким. Черезъ кого. Треба передати Йваном.
2) Передавать, передать, дать лишнее.
Позашиватися, -ваємося, -єтеся, гл. Зашиться (во множ.).
Покрикнути, -кну, -неш, гл. Вскрикнуть. Ой крикнув — покрикнув сильне багач молодий. Так і покрикнули з жалю та з досади. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця.
Ратуша, -ші, ж.
1) Городская дума, магистратъ, ратуша.
2) Сельское правленіе.