Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Зайчик-побігайчик. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. 4) Родъ дѣтской игры. 5) Раст. Lepidium ruderale L.
Заходитися, -джуся, -дышся с. в. зайтыся, йдуся, -дешся,, гл.
1) Заливаться, залиться плачем, смѣхомъ (преимущественно о дътяхъ). Чи ти глуха? Аж заходиться дитина кричучи, а вона не чує! — Як зайшлось дитя, дак насилу одхлинуло. — Требашвидче до господи: дитина зайшлась. То засмієсь, аж зайдеться. То знов заголосить.
2) Начинаться, начаться. Од чого-то воно зайшлось, що ти його везла?
Лебедик, -ка, м.
1) Ум. отъ лебідь. Біліє, як лебедик на воді проти сонця.
2) Родъ игры. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає — усе не довго.
Мали́нник, -ка, м. Малиновый медъ, квасъ.
Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють.
Пивце, -ця́, с. Ум. отъ пиво.
Пом'якшити Cм. пом'якчи́ти.
Пробант, -та, м. Опытный человѣкъ.
Рінник, -ка, м. пт. оляпка, водяной воробей, Cinclus aquitaticus.