Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Вынуть дно у бочки.
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася. Чуб. V. 24.
Зако́пчувати, -чую, -єш, сов. в. викопти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. Закапчивать, закоптить.
Запорожни́ти Cм. запорожнювати.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Наро́дина, -ни, ж. Презр.: человѣкъ, народъ. Проклята народина в'язку сіна взяла.
Начальницький, -а, -е. Начальниковъ, начальническій. Желех.
Перейма, -ми, ж. Употр. также и въ одномъ мн. ч.: перейми. 1) Перехватываніе плывущаго по рѣкѣ. Пливе вінок краєм. Дунаєм... «Помагай Біг, три риболови, чи не стрічали, чи не спіймали пав'яний вінок, чистий барвінок?» — Ой ми стрічали, ой ми спіймали, та що ж нам буде за перейми? Гол. III. 302. 2) Вознагражденіе за доставку пойманнаго на рѣкѣ. А заходь далі, піймаємо дуба, от і дасть Семен перейми: я добре знаю, що це його дуб пливе. Харьк. г. 3) Обрядовая остановка парнями поѣзда жениха съ цѣлью получить магарычъ, при возвращеніи его въ понедѣльникъ изъ церкви. Чуб. IV. 463. Мил. 128. 4) Схватки у роженицы. Перейма хвата. Мил. 17. Найважче буває породіллі, як починаються перейми. Волч. у. 5) Перехватъ.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.