Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вискічка, -ки, ж. = вілка. Вх. Уг. 230.
Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Галити, -лю, -лиш, гл. 1) Гладить галом (Cм.). 2) Спѣшить торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. ІІІ. 25.
Дрі́жчі Cм. дріжджі.
Користний, -а́, -е́ Полезный, выгодный. Щось оці дрова не дуже користні: витопили — ні хуху, ні духу. Харьк. г. Спориш дуже корыстна трава.
Огняний, -а, -е. = огненний. Левиц. І. 271. Господь вигнав їх з раю огняною різкою. Мир. ХРВ. 32. Широка огняна хвиля. Мир. ХРВ. 272. огняна жертва. Всесожженіе. Єв. Мр. XII. 33.
Поправді нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Другий день поправді везут королівну. Драг. 285.
Пощіляний, -а, -е. Истрескавшійся, весь въ щеляхъ. Двоє дверей пощіляних. Г. Барв. 20.
Розрізнити, -ся. Cм. розрізняти, -ся.
Спорохнавіти, спорохнявіти, -вію, -єш, гл. Сгнить, превратиться въ пыль, въ труху (напр. о деревѣ). Спорохнавіла груша. Камен. у.