Вивівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивіяти, -вію, -єш, гл.
1) Вывѣвать, вывѣять.
2) Провѣвать, провѣять. (Пшеницю) помолотити, вивіяти.
Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый.
Заскуча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Заскучать. Отже мій Андрійко хутко і заскучає.
Лівар, -ру, м.
1) Ливеръ, орудіе для переливанія жидкостей изъ бочки.
2) Машина съ воротомъ и винтомъ для подыманія повозки при смазкѣ.
Лушня́, -ні, ж. Кривой кусокъ дерева, верхнимъ концемъ упирающійся въ верхнюю связь телѣги, а нижнимъ надѣвающійся на ось, чѣмъ поддерживается полудрабок. Cм. лучня.
Наставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. наставити, -влю, -виш, гл. 1) Наставлять, наставить. Кругом наставили мисок. 2) Ставить, поставить, наставить, направлять, направить. Марта, дивлюсь, припинилась, наставила головоньку, мов та перепілочка, і слухає — не дише. 3) Дѣлать, сдѣлать (кого-либо, чѣмъ-либо). Ви ж (мати) було раненько вставаєте, та нас розбужаєте, нас хазяєвами наставляєте. 4) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить, избирать, избрать (на должность). Січовики давали войськову пораду, збивали народ докупи і наставляли сотників. 5) наставляти мая. Гулять въ саду или въ лѣсу 1-го мая съ угощеніемъ. Подобно этому также наставля́ють баби петрівку, т. е. устраиваютъ угощеніе въ первый день петровскаго поста. 6) = настановляти 5. Хто його й на розум добрий наставляв?
Полтавець, -вця, м. Житель Полтавской губерніи. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти.
Робочий, -а, -е. 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину.
2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Паша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча.
Сніжний, -а, -е. = сніговий. Буде дуже сніжна зіма.
Чмутовитий, -а, -е. Мастеръ на выдумки. Брехенька ся довга і тесті чмутовиті иноді дуже добре росказують її своїм зятям, як ті загостюються.