Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнилля, -ля, с. Гниль. Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля. Ном. № 476.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Зволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зво́лити, -лю, -лиш, гл. Соизволять, соизволить, позволять, позволить. Покохав я дівчину, а батько не зволяв брати її. О. 1862. VIII. 11. Ох, вовче братіку, зволь же нам хоч пісню заспівать. Рудч. Ск. І. 5. Нащо ж Бог звалив серце дати, коли ся бідним не вільно кохати. Чуб. V. 117.
Костомаруватий, -а, -е. Ширококостый. Широке костомарувате чоло, ніби воляче. Г. Барв. 22.
Костоправ, -ва, м. Костоправъ. Подольск. г.
Невдача, -чі, ж. Неудача.
Особливий, -а, -е. = особий.
Позгнущатися, -щаюся, -єшся, гл. Погнушаться. Не позгнущайтесь вислухать нас. Кв.
Поприлучати, -ча́ю, -єш, гл. Присоединить (во множествѣ).
Склепіння, -ня, с. Сводъ. Св. Л. 214.